виявлятися[виявля́тися]

виявля́тися - я юся, - я єшся, недок. , в и явитися, -влюся, -вишся; мн. в и являться; док. 1》 заст. Ставати видним, з'являтися; відкриватися погляду, виднітися. 2》 Робитися явним, помітним; проявлятися. || Виражатися, передаватися певними зовнішніми ознаками. 3》 заст. Освідчуватися. 4》 Вирізнятися з-поміж кого-небудь якимись рисами, особливостями. 5》 безос. Ставати відомим, з'ясовуватися. 6》 Як частина складного присудка вживається у значенні: бути ким, чим або яким насправді, в дійсності. 7》 у знач. вставн. сл. , виявл я ється. Як стає відомо. 8》 тільки недок. Пас. до виявляти .

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЯВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́являться; док. 1. заст. Ставати видним, з'являтися; відкриватися погляду, виднітися. Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (О. Стороженко); Коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі, мов із туману, почало виявлятись живе обличчя (С. Васильченко); Кармелева дружина стояла в своєму садочку під вишнею, .. поки не виявилася висока постать від долинки, – тоді вона кинулася назустріч (Марко Вовчок). 2. Ставати явним, помітним; проявлятися. Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку (М. Коцюбинський); Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться (Біблія. Пер. І. Огієнка); Його [Пронька] різноманітний талант з силою виявився на наших очах в галузі мистецтва (О. Донченко); // Виражатися, передаватися певними зовнішніми ознаками. Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір'ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (І. Нечуй-Левицький); З кожною наступною хвилею з'являлися нові обличчя, чулися нові голоси, інакше звучав і сміх, і спів, і плач... Як багатогранно може виявлятися людська радість! (С. Журахович). 3. заст. Освідчуватися. Розповідає, скажемо, Тетяна про те, як писарчук із волості “по-панському” виявлявся їй в своєму коханні (С. Васильченко). 4. Знаходитися, траплятися серед кого-, чого-небудь. Щодня виявлялися серед залізничників нові активісти (О. Донченко); Серед молодих друкарів виявилися охочі їхати на фронт (С. Скляренко); У сундучку .. виявились ще якісь ножички, швайки, навіть циркуль, трохи більший за школярський (О. Гончар). 5. безос. Ставати відомим, з'ясовуватися. Хоч на суді і виявилося, що Грицько плів ті нісенітниці, тільки Грицька не обвинуватили (Панас Мирний); Виявилося, що хлопець не вчинив жодної шкоди (Ю. Смолич). 6. Як частина складеного присудка вживається в знач.: бути ким, чим або яким насправді, у дійсності. Купина зблизька виявляється значно вищою (Ірина Вільде); Коли ж він ближче зазнайомився з Гнатом Яворським, той виявився таким же простим, як усі робітники (С. Чорнобривець); Команди виявились однакової сили – коли одна забивала гол, то й друга не лишалася в боргу (Ю. Збанацький); Такий причепа виявивсь [новий наглядач], що хлопці одразу його не злюбили (О. Гончар). 7. у знач. вставн. сл. виявля́ється. Як стає відомо. Я не зважив на годинник і, виявляється, потрапив на кінцевий етап цієї цікавої події (Іван Ле); Він вночі потривожив механіка і, виявляється, зовсім даремно (А. Шиян); Мене, виявляється, всі чекають у Венеції (Ю. Андрухович). 8. тільки недок. Пас. до виявля́ти. Ультразвук використовується також у приладах, за допомогою яких виявляються підводні скелі, айсберги та інші небезпечні для судноплавства об'єкти (з наук. літ.).