вкладник

іменник · «Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу. Ощадні каси сплачують вкладникам прибуток на вклади (Рад. Укр., 3.VIІ 1946, 4); А чому б і собі не зробитися вкладником? (...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія16 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченняочікує корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу. Ощадні каси сплачують вкладникам прибуток на вклади (Рад. Укр., 3.VIІ 1946, 4); А чому б і собі не зробитися вкладником? (...

Морфологія

іменник · 16 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	вкладник	вкладники
Родовий	вкладника	вкладників
Давальний	вкладникові / вкладнику	вкладникам
Знахідний	вкладника	вкладників
Орудний	вкладником	вкладниками
Місцевий	вкладникові / вкладнику	вкладниках
Кличний	вкладнику	вкладники

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
вкладники	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: вкла́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Вкла́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: вкла́дник [ўкладниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови

Переклад

вкладник↔

investor (person who invests money in order to make a profit)