влада[вла́да]

вла́да -и, ж. 1》 Право керувати державою, політичне панування. 2》 Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. Викон а вча вл а да — одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів, міська, обласна адміністрація та ін.). Законод а вча вл а да — гілка влади, якій належить виняткова прерогатива приймати нормативні акти, що мають вищу юридичну силу (Парламент). Політ и чна вл а да — здатність справляти значний вплив на поведінку мас за допомогою засобів, якими володіє держава. Тіньов а вл а да — один із проявів політичної влади, що відрізняється відсутністю публічного характеру дій суб'єкта влади. 3》 Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь. 4》 перен. Сила чого-небудь, могутність.

ВЛА́ДА, и, ж. 1. Право керувати державою; політичне панування. Наші противники запевняють, що нашою єдиною метою є захоплення влади .. в інтересах панування над світом (В. Винниченко). 2. Керівні державні органи; уряд. Його ніяка влада не чiпає, i вiн збоку спостерiгає собi подiї, наче читає в столичних газетах вiддiл кримiнальної хронiки (Б. Антоненко-Давидович); // Особи, що мають урядові повноваження. [Руфін:] Яка ж то служба: жити втікачем, ховаючись і від погоні влади, і від людських очей..? (Леся Українка); Він сам видав владі сина свого брата-куркуля, коли той прибіг до нього ховатись (В. Винниченко); Авіньйон – місто, обведене високим фортечним муром з бійницями, який ретельно підтримує міська влада (М. Рильський); В газеті здорово пропечатано [Матюху]... Це ж уся Україна читає. І влада вища знатиме (А. Головко); Влада повинна мати відповідальність перед народом, і це є найвища моральність (з газ.). 3. Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь. Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Вона скрикнула так, наче мала владу наді мною (М. Коцюбинський); [Кассандра:] Мені належить влада не пускати. Чоловіки не сміють наближатись до постаті Паллади (Леся Українка); Гризуться кесарі між собою, як шакали степові, шматують імперію на частки, божеволіють від жадоби влади... (О. Бердник); Безмежна влада над юрбою сповнює серце Макаронова пекельною гордістю (Ю. Щербак). 4. перен. Сила чого-небудь, могутність. Влада речі над людиною – це найганебніша влада, найбільша перешкода до перемоги розуму (В. Підмогильний); Влада землі поки що душить у Грицькові Саранчуку думки про політичний і соціальний устрій країни (з наук. літ.). (1) Ви́ща вла́да – влада, впливовіша щодо інших гілок влади в усіх соціальних утвореннях за обсягом і за засобами впливу. Монархія – це форма правління, за якої вища влада в державі належить одній особі – монарху (з навч. літ.); Республіка – форма державного правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам (з навч. літ.); Ви́щі ешело́ни вла́ди див. ешело́н; Вла́дні структу́ри (ко́ла) <�Структу́ри вла́ди> див. структу́ра; [Вся] повнота́ вла́ди див. повнота́; Зловжива́ти [своє́ю] вла́дою див. зловжива́ти; По́діл вла́ди див. по́діл; Посіда́ти (рідше трима́ти) / посі́сти вла́ду див. посіда́ти¹; (2) Центра́льна вла́да – найвищий орган керування в країні на відміну від місцевих органів. Система розподілу влади у Франції базується на тому, що значні владні повноваження держава передає службовцям, які представляють центральну владу на місцях і очолюють адміністративно-територіальні округи, на які поділена країна (з наук. літ.). △ (3) Викона́вча вла́да – одна з трьох гілок державної влади, що розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів. Органи виконавчої влади реалізують функції держави, виконуючи положення Конституції та законів України, актів Президента України, а також нормативні акти органів державного управління вищого рівня (з наук. літ.); (4) Законода́вча вла́да – одна з трьох гілок державної влади, що відповідає за прийняття і проголошення законів, а також перевіряє роботу виконавчої та судової гілок влади. Законодавча влада затверджує бюджет (тобто прибутки і видатки держави), контролює його виконання та має право контролю за діяльністю уряду (з наук. літ.); (5) Судова́ вла́да – одна з трьох гілок державної влади, представлена системою судових органів держави, що здійснюють правосуддя. Органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у визначених Конституцією межах і відповідно до законів України (з наук. літ.); Головне – як влада вирішуватиме проблеми землі, роботи, рівня життя, судової влади (з газ.). ◇ Кермо́ вла́ди див. кермо́; Утрача́ти / утра́тити вла́ду над собо́ю див. утрача́ти; (6) Четве́рта вла́да – засоби масової інформації. Корпоративний партзагін монтувався не один день, а десятиліттями, прибираючи до рук і правоохоронні органи, і всі без винятку засоби масової інформації, тобто по-нинішньому четверту владу (Б. Олійник); Четверта влада відіграє важливу роль у політичному житті суспільства (з газ.).