влазити
Дані Атласу
Значення
ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ), вла́жу, вла́зиш і ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВЛІ́ЗТИ (УЛІ́ЗТИ), зу́, зе́ш, док. 1. Протискуватися, проникати в середину чого-небудь. — Дивись, ...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: влазити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | влажу | влазимо / влазим |
| 2 особа | влазиш | влазите |
| 3 особа | влазить | влазять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | влазитиму | влазитимем / влазитимемо |
| 2 особа | влазитимеш | влазитимете |
| 3 особа | влазитиме | влазитимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| влазить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- вла́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка
1. Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них. Батуллі не Саїд. Цей турок в душу влазить, намагається її зогріти (Іван Ле); Раніше до чужого смутку, як до “чужої” роботи, і діла ніякого. Чи ж, може, нетактовним вважалося в душу влазити? (З газети); Хай судять люди, хай говорять! — що ж робити? У серце моє, у душу ніхто не влізе, не загляне, що там твориться, які прокльони зриваються з язика на свій дурний розум (Панас Мирний); — У душу кожному не влізеш,— сказав після довгого роздуму Мстислав (А. Хижняк). 2. Будь-якими засобами домагатися чиєїсь прихильності, любові і т. ін. (Ярошенко:) Сьогодні я зрозумів усе! Як ти примчав до неї із звісткою про мою вигадану загибель. Як під машкарою мого друга місяць за місяцем вкрадався в її душу (О. Левада); Він умів підступити до кожного ректора, вмів улізти в його душу, прислужиться, притакуючи кожному його слову (І. Нечуй-Левицький); // Викликати почуття любові, прихильності і т. ін. (Немилов:) Коли б ти знав, Семене, як вона мені дорога... (Сусляєв (зітхнув):) Знаю, друже, знаю. Такі вже ці жінки. І не помітиш, як в душу влізе... (І. Кочерга); Мав хорошу він жінку Танюшу. (Прожили — як не є — двадцять літ!) Раптом — на тобі — влізла в душу Та, що навіть не глянула вслід (С. Олійник). 3. Глибоко зачіпати, хвилювати кого-небудь. Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх (селян) душі (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мовивла́зити (вліза́ти) / влі́зти в шку́ру чию, кого
Ставати ким-небудь, виконувати чиїсь обов’язки, функції. Мені випадало бути шпигуном. Правду кажучи,— малоприємна річ. Але діло — є діло. Треба було влазити і в таку шкуру (Ю. Яновський); Портрет сучасного героя треба писати, не влізаючи в його шкуру і не говорячи його часом косноязичною (недорікуватою) мовою (О. Довженко).
Фразеологічний словник української мовивте́ртися (влі́зти, вкра́стися) / втира́тися (вла́зити) в дові́р’я (в дові́ру) до кого, рідше кого, зневажл
Домогтися чиєїсь прихильності, любові і т. ін. будь-якими засобами. Ось зараз справді щиро дивувався (Артем), як могла ота зміюка втертися в довір’я до такого розсудливого й обачного чоловіка (І. Головченко і О. Мусієнко); — Ще з-під Києва почав я стежити за гетьманом Лободою, пане Северине. Для цього в довіру до нього втерся (Іван Ле); Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні “Сокіл”. Йому вдалося вкрастися в довір’я командування (Д. Бедзик); Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір’я (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовилі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка
Потрапляти в економічну залежність до когось. Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов); — Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Що стосується Курдидика, то якраз у нього майже не знаходимо якихось глибших проникнень у поетову метафізику — Антонич для нього передусім друзяка, з ним добре пити й волочитися містом, влазити у скандали, втікати від поліції, але нічого поза тим.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)