власний[вла́сний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вла́сний -а, -е. 1》 Належний кому-, чому-небудь за правом власності. 2》 Свій, особистий. 3》 Буквальний, справжній. 4》 спец. Властивий тільки кому-, чому-небудь; узятий безвідносно до чогось іншого. Власна вартість . Вл а сне ім' я — слово або словосполучення, що є окремою назвою кого-, чого-небудь, напр.: Микола, Київ. Вл а сні н а зви — індивідуальні найменування окремих одиничних об'єктів; оніми.
ВЛА́СНИЙ, а, е. 1. Належний кому-, чому-небудь за правом власності. – Велике діло, паничу, власна хата, – казав він, походжаючи по світлиці (О. Стороженко); Вони йшли по власній землі, але ніби зовсім того й не знали чи не хотіли знати (І. Багряний); Він посвідки приніс, що відбув Сибір: все відробив. Йому дозволено тут жити – на власній садибі (В. Барка); Ми із знайомим вирішили організувати, як тепер заведено говорити, власний бізнес (з газ.); // З яким хтось пов'язаний за походженням або народженням; в якому виріс, працює хто-небудь; рідний (у 4 знач.). Тільки український робітник і селянин має одиноке право управляти своєю власною країною (В. Винниченко); В дурний океан іде корабель з тобою, що втік від своїх земель. Чи власна земля – холодна й німа? (О. Влизько); Не могла допустити [Таїса Юріївна], щоб у групі всілякі флірти почалися, все ж таки закордон, а не власна земля, і оточення на курорті в основному із капкраїн (В. Дрозд); Із землею в Україні пов'язувались успіхи й негаразди, важка хліборобська праця й найтяжчі злочини. Праця на власній землі вважалась вершиною людського щастя (з наук. літ.). 2. Який стосується окремої особи; свій, особистий. Зненацька кинулась їй в очі її власна постать, відбита в свічаді (Леся Українка); Розкажу я вам, братця, про випадок з власної практики (Остап Вишня); З власного досвіду хлопець знав: якщо мама мовчить, значить, вона сердиться (Б. Антоненко-Давидович); Слухайте власну кров, бо кров – це держава. Шануйте кожну травинку, адже трава – це нація, це надія (Ю. Андрухович); Втрата рідної мови дітьми сприймалася як непоправна шкода своєму власному єству, бо позбавляла можливості етнічно ототожнювати себе з нащадками (з наук. літ.); Житлом В. Заболотному слугувала неопалювана комірка. Жилося сутужно, на власні приробітки (із журн.). 3. спец. Властивий тільки кому-, чому-небудь; узятий безвідносно до чогось іншого. Бачимо ми раз у раз, як, додолу спадаючи, речі, Маючи власну вагу, можуть рухатись тільки-но просто (М. Зеров).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 408
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вла́сній | жін., давальний |
| вла́сна | жін., кличний |
| вла́сній | жін., місцевий |
| вла́сна | жін., називний |
| вла́сною | жін., орудний |
| вла́сної | жін., родовий |
| вла́сну | жін., знахідний |
| вла́сному | чол., давальний |
| вла́сний | чол., кличний |
| вла́снім | чол., місцевий |
| вла́сному | чол., місцевий |
| вла́сний | чол., називний |
| вла́сним | чол., орудний |
| вла́сного | чол., родовий |
| вла́сного | чол., знахідний |
| вла́сний | чол., знахідний |
| вла́сному | сер., давальний |
| вла́сне | сер., кличний |
| вла́снім | сер., місцевий |
| вла́сному | сер., місцевий |
| вла́сне | сер., називний |
| вла́сним | сер., орудний |
| вла́сного | сер., родовий |
| вла́сне | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| власная | жін., кличний |
| власная | жін., називний |
| власную | жін., знахідний |
| власнеє | сер., кличний |
| власнеє | сер., називний |
| власнеє | сер., знахідний |
| власнії | множина, кличний |
| власнії | множина, називний |
| власнії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- вла́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вла́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- вла́сний [власнией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
боятися своєї (власної) тіні
Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров). варитися у власному соку. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем, не варитися у власному соку, бо його обов’язок — розширювати коло своїх зв’язків і…
Фразеологічний словник української мовина свій (власний) страх і ризик (риск), з дієсл
Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров'ям, життям і т.ін. Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг, бо змушений був творити на свій страх і ризик (З журналу); В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і… він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (О. Гончар); Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Ю. Збанацький). на свій риск. Сташка на свій риск, замість Вайнштона, віднесла роботу до Філіпчука (Ірина Вільде);
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…слова, розв'язав капшучок. Як же він здивувався, коли, просвічуючися на сонці, з капшучка вилетів рожевий метелик і обережно сів йому на праву ніздрю. — Хто ти,— косуючи очима на власний ніс, спитав бик. — Я смерть,— озвався метелик, пересідаючи бикові на спину, і бик відчув на собі незнаний досі тягар, який підтяв йому ноги й кинув на пісок. — Я тебе ніколи не бо…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger