власність[вла́сність]

вла́сність -ності, ж. 1》 Майно, належне кому-, чому-небудь. 2》 Належність чогось кому-, чому-небудь із правом розпоряджатися. Приватна власність . Пайов а вл а сність — частина доходів, майна, інших цінностей, на яку вправі претендувати один із учасників загальної справи.

ВЛА́СНІСТЬ, ності, ж. 1. Майно, належне кому-, чому-небудь. Се страшенна річ “недвижима” власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху (Леся Українка); Філософ [Г. Сковорода] .. таким був бідним, що вся його власність вміщалася в три слова: костур, торбинка й флейта (П. Тичина); Усе, що Жак знаходив у калитках паломників-богомольців, ставало його особистою власністю (М. Білкун); Кожен щосили боронить свою власність, ніхто не хоче поділитися з іншим, помогти іншому, помігши тим самим і собі (П. Загребельний). 2. Належність чогось кому-, чому-небудь із правом користуватися, розпоряджатися, володіти. На дворі вже було холодно, й вікна весь час були зачинені, бо ті, що під ними лежали, вважали ті вікна своєю власністю й не зважали ні на чиї благання, щоб відчинити вікна й впустити повітря (І. Багряний); Худоба й сінокоси були власністю общини (Ю. Бедзик); Денщик .. нізащо в світі не забував потягти в полон і речі свого пана. Вони ставали його власністю, і він оберігав їх, мов зіницю ока (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); Вплив держави на фірму важко переоцінити, тому що вона регулює всі сторони її діяльності. Проте ступінь впливу залежить від того, яку форму власності має фірма (з наук. літ.). Передава́ти / переда́ти у вла́сність див. передава́ти¹. △ (1) Інтелектуа́льна вла́сність – продукт розумової діяльності, який є власністю окремої людини або колективу. Інтелектуальна власність залишається правом установи, інституції, а це перешкоджає втіленню наукових розробок у життя (з наук.-попул. літ.); Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (з мови документів); (2) Колекти́вна вла́сність – власність кооперативів, акціонерних товариств, господарських асоціацій та інших колективних підприємств, що є юридичними особами. Право колективної власності виникає на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань (з наук. літ.); (3) Пайова́ вла́сність – форма власності, яка становить частину доходів майна, інших цінностей, на які має право претендувати один з учасників спільної справи, колективних власників або спадкоємців. Якщо підприємство було викуплене за рахунок особистих доходів його працівників, то утворюється пайова власність (з наук. літ.); (4) Прива́тна вла́сність – форма власності, суб'єктом якої є окрема людина, сім'я або група людей. Ніхто не може бути протиправно позбавленим права власності. Право приватної власності є непорушним (Конституція України).