Лексикон · A-Я · В
влучання
іменник · «Дія за знач. влуча́ти 1. Коли [Орлюк] оглянувся, кілька ворожих танків уже горіло, а один, найближчий до нього, злетів у повітря від прямого влучання (Довж., І, 1958, 286).»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняFrom влуч(а́ти) + -а́ння.
готовоМорфологія15 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Дія за знач. влуча́ти 1. Коли [Орлюк] оглянувся, кілька ворожих танків уже горіло, а один, найближчий до нього, злетів у повітря від прямого влучання (Довж., І, 1958, 286).
Етимологія
From влуч(а́ти) + -а́ння.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | влучання | влучання |
| Родовий | влучання | влучань |
| Давальний | влучанню | влучанням |
| Знахідний | влучання | влучання |
| Орудний | влучанням | влучаннями |
| Місцевий | влучанні / влучанню | влучаннях |
| Кличний | влучання | влучання |
Написання і вимова
- Правопис
- влуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
Довженко О. · Олександр Довженко. Повість полум'яних літ · 1894
Коли оглянувся, кілька ворожих танків уже горіло, а один, найближчий до нього, злетів у повітря від прямого влучання й вибухнув такою буйною багрово-чорною кулею, що в нього серце затріпотіло, мало не луснувши, й гаряча хвиля ніби жаром сипнула.
literary_fts · b4b5d072_c0006
Джерело: literary_fts
Переклад
влучання↔
hit (collision of a projectile with the target)
Джерело: dmklinger