влучити
Дані Атласу
Значення
влуча́ти.
Морфологія
дієслово · 20 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| влучимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| влучим | майбутній, множина, 1 ос. |
| влучите | майбутній, множина, 2 ос. |
| влучать | майбутній, множина, 3 ос. |
| влучу | майбутній, однина, 1 ос. |
| влучиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| влучить | майбутній, однина, 3 ос. |
| влучено | |
| влучмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| влучім | наказовий, множина, 1 ос. |
| влучімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| влучте | наказовий, множина, 2 ос. |
| влучіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| влуч | наказовий, однина, 2 ос. |
| влучи | наказовий, однина, 2 ос. |
| влучити | інфінітив |
| влучила | минулий, жін. |
| влучив | минулий, чол. |
| влучило | минулий, сер. |
| влучили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| влучить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- влу́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- влу́чити [ўлучиетие] = улучити -чу, -чиеш; нак. -уч, -учтеи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко)
Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б’є! (П. Панч); — Що ж, його (чай) з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський); — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб).
Фразеологічний словник української мовипопада́ти / попа́сти про́сто в о́ко
Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич).
Фразеологічний словник української мовивлучи́ти в живу́ ра́ну чию, кого
Зачепити найвразливіше те, що найбільше хвилює, непокоїть кого-небудь. Коли Юлічка запитала його про сестру, він не міг відповісти одразу. Це запитання влучило прямо в його живу, незагоєну рану. Адже він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку, вивезену в запломбованому вагоні на німецьку каторгу (О. Гончар). (і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі (рукопису), та й винуватців того запропащення теж “у ступі не влучиш” (Леся Українка); Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар); Діда і в ступі не влучиш... Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак); Не раз уже й Хома терпів через плутощі (плутні) шуряка... Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло); — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах); Не тільки редактор “Правди”, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов).
Фразеологічний словник української мовиі в сту́пі не потра́пиш
— Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш,— сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Це й стало причиною, чому невидимі вороги, ніяк не могли влучити в розсміяних супротивників.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)