вміст[вмі́ст]

(ум і ст), -у, ч. 1》 Те, що є, міститься в чому-небудь. 2》 Наявність якої-небудь речовини в складі чого-небудь. || Кількість якоїсь речовини в складі чого-небудь.

ВМІСТ (УМІ́СТ), у, ч. 1. Те, що є, міститься в чому-небудь. Коли сідав до стола, то цікавився вмістом чарок, стаканів і стопочок переважно (І. Сенченко); “Хай їй там добре ведеться”, – зітхнув я, оновлюючи вміст наших келихів молодим соаве [італійським білим вином] (Ю. Андрухович); Намацав [Ряжанка] кокетливу дамську сумочку, обережно клацнув і поклав до неї кілька зібганих банкнотів: увесь вміст своєї дірявої кишені (І. Білик); Виваливши вміст валізки на підлогу, чоловік навмання витягнув з купи вісім пачок, перерахував банкноти (з газ.). 2. Наявність якоїсь речовини у складі чого-небудь. Внаслідок вмісту кофеїну чай має тонізувальні властивості (з наук.-попул. літ.); Вдихання повітря, забрудненого дочірніми продуктами радону, і вживання води з підвищеним вмістом радіонуклідів – справді небезпечне (з газ.); // Кількість якоїсь речовини у складі чого-небудь. Особливу увагу в дисертації приділено сумішам із 50–80-відсотковим вмістом метану (з наук. літ.); У твердих ярих пшениць вміст білків сягає 20 % і більше (з наук.-попул. літ.).