Лексикон · A-Я · В
вовча
іменник · «Маля вовчиці. Тулився він [Михайлик] до матері й недовірливо поблискував на ченців очима зацькованого вовчати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 312).»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняFrom Proto-Slavic *vьlčę. By surface analysis, вовк + -я́. See the etymology of the corresponding lemma form.
готовоМорфологія15 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Маля вовчиці. Тулився він [Михайлик] до матері й недовірливо поблискував на ченців очима зацькованого вовчати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 312).
Етимологія
From Proto-Slavic *vьlčę. By surface analysis, вовк + -я́. See the etymology of the corresponding lemma form.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вовча | вовчата |
| Родовий | вовчати | вовчат |
| Давальний | вовчаті | вовчатам |
| Знахідний | вовча | вовчат / вовчата |
| Орудний | вовчам | вовчатами |
| Місцевий | вовчаті | вовчатах |
| Кличний | вовча | вовчата |
Написання і вимова
- Правопис
- вовча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Тигролови · 1906
Хіба той бій, ту гіркоту за зламане життя, за скалічену і навіки зіпсовану молодість видно зокола, та ще на такому бронзовому обличчі? Щелепи йому зімкнулись, як вовча пастка.
literary_fts · 4400fcb5_c0218
Джерело: literary_fts
Переклад
вовча↔
wolf cub (young wolf)
Джерело: dmklinger