возити[вози́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вози́ти вож у , в о зиш, недок. , перех. 1》 Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. 2》 Волочити, тягати що-небудь.
ВОЗИ́ТИ, вожу́, во́зиш, недок., кого, що. 1. Те саме, що везти́ 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. За те вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І. Котляревський); Величезний, незграбний віз, що допiру возив борошно, зупинявся несподiвано перед парадним ходом (Б. Антоненко-Давидович); Трамвай уже бігав по проспекту, але воду ще возили з Дніпра в діжках (В. Домонтович); Шановний друже, я кожного дня вожу в таксі сотні людей (О. Бердник); Однієї з весен справді почалася будова, дерево, камінь і метал возили до підніжжя спеціально збудованим і пущеним від колії через ліс залізничним відгалуженням (Ю. Андрухович). 2. Волочити, тягати що-небудь. Любиш їздить – люби й саночки возить! (Номис); Лаврін .. прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (О. Донченко). ◇ (1) Вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. – говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію [компанію] возить попа в решеті? (Марко Вовчок); (2) Постоло́м добро́ во́зять (но́сять), заст., жарт. – уживається як традиційний вираз про благополучний, щасливий кінець казки. Оце ж і вся [казка], – живуть, і хліб жують, і постолом добро возять (Сл. Гр.); (3) Хоч во́зом вози́ чого – дуже багато. Яблук у цьому році хоч возом вози (з газ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
Інфінітив: вози́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вожу́ | во́зимо / во́зим |
| 2 особа | во́зиш | во́зите |
| 3 особа | во́зить | во́зять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вози́тиму | вози́тимем / вози́тимемо |
| 2 особа | вози́тимеш | вози́тимете |
| 3 особа | вози́тиме | вози́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| во́зить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- вози́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вози́ти, вожу́, во́зиш, во́зять Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- вози́ти [возитие] воужу, возиеш; нак. вози, воуз'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
возити / повозити попа в решеті, заст
Говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію (компанію) возить попа в решеті? (Марко Вовчок)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…шкап важко було відстоювати, і не тільки не конфіскували, а ще й разом із їхніми власниками на розмальованих возах без посвідок прийняли до табору, ба більше — одразу ж призначили возити провіянт і виконувати різні, ближче не означувані мандрівки не лише для тих, хто на власну руку на боці організовував кооперативу й поточний промисел, а й для таборової адміністра…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger