волосина
Дані Атласу
Значення
Ниткоподібний роговий утвір, що росте на шкірі людини і тварини. Намерзнусь, було, взимку, бо кожух такий, що волосина від волосини — на палець (Барв., Опов.., 1902, 173); Сива ...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | волосина | волосини |
| Родовий | волосини | волосин |
| Давальний | волосині | волосинам |
| Знахідний | волосину | волосини |
| Орудний | волосиною | волосинами |
| Місцевий | волосині | волосинах |
| Кличний | волосино | волосини |
Написання і вимова
- Правопис
- волоси́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні)
1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Левада); // Бути непевним, невизначеним для когось щодо досягнення, здійснення. Тані Турбай і самій не пояснити це почуття. Адже за два роки вона перемогла в усіх змаганнях. Правда, щоразу ця перемога висіла на волосинці (В. Собко); Знаючи свою минувшину і розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав, працював (І. Франко). 2. Бути в небезпеці, під загрозою. — Скільки людей він врятував, життя яких висіло на волосинці! (В. Кучер); Побачивши, що .. життя Івана Володимировича висить на волосині, Терентій кинувся в атаку (О. Довженко); На багатьох обличчях лежав гіркий слід недавно пережитого бою, в якому було втрачено чимало крові, сили, нервів, і, може, життя повисало на волосинці (В. Кучер); Заскреготав зубами, вилаявся і пішов. Знав, що його доля тепер повисла на волоску (М. Ю. Тарновський).
Фразеологічний словник української мовивисі́ти на ни́точці
Та наше життя завше висить на ниточці. Ніколи не можна казати гоп, доки не перескочиш (Ю. Яновський). 3. Постійно загрожувати своїм настанням (про лихо, нещастя і т. ін.). — Моя люба кузиночко, війна висить на волоску ще з вісімнадцятого року... (Ірина Вільде); Лихо висіло на волосині над його головою (Панас Мирний); // від чого. Бути дуже близьким до чогось фатального, небезпечного. Я висів на волосинці від смерті, і Маша боролася за мою душу всю ніч (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мовидо волоси́ни
Повністю, до кінця. — А ти весь у батька вдався, весь, до волосини (А. Хорунжий).
Фразеологічний словник української мовидо волоси́нки
Цар віру няв і — все до дна Обіщане (обіцяне), до волосинки Оддав йому (батькові) (Укр. поети-романтики..).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Всі були цілі, нічим не ушкоджені, ані одна волосина навіть не впала з голови; лише очі їх горіли від внутрішнього щастя, а уста самі говорили, прибираючи якнайліпші, якнайдорожчі слова.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger