волос

іменник · «1. род. а. Те саме, що волоси́на. Його клали в окремій маленькій кімнатці, де жила колись бонна, і, йдучи вранці на каву, він здіймав з одежі сивий жіночий волос (Коцюб., I, 195...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія18 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія19 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки9 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад4 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. род. а. Те саме, що волоси́на. Його клали в окремій маленькій кімнатці, де жила колись бонна, і, йдучи вранці на каву, він здіймав з одежі сивий жіночий волос (Коцюб., I, 195...

Морфологія

іменник · 18 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	волос	волоси
Родовий	волоса / волосу	волосів
Давальний	волосові / волосу	волосам
Знахідний	волос	волоси
Орудний	волосом	волосами
Місцевий	волосі / волосові / волосу	волосах
Кличний	волосе	волоси

Написання і вимова

Правопис: во́лос 1 іменник чоловічого роду волосина во́лос 2 іменник чоловічого роду волосся; хвороба Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Во́лос, -са (одного) і -cу (волосся), -сові; мн. воло́сся, -сся Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: во́лос [волос] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

звич. довга і цупка

ВОЛОСИ́НАВОЛОСІ́НЬзвич. довга і цупка

в годиннику

ВОЛОСО́КПРУЖИ́НКАв годинникуДРО́ТИКв електролампі

сукупність волосин на голові людини

ВОЛО́ССЯсукупність волосин на голові людиниЧУБЧУПРИ́НАШЕВЕЛЮ́РАЧУ́ПЕРКО́СИКУ́ЧЕРІкучеряве або завите волоссяГРИ́ВАпро густе довгеКУ́ЧМАКОПИ́ЦЯША́ПКАШАПЧИ́НАперев. із сл. волосся — густе, кучеряве або скуйовджене і тому високе на головіОСЕЛЕ́ДЕЦЬстаровинна чоловіча зачіска

па́тли

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням. Джерела синонімів: services.ulif.org.ua · ulif.org.ua

Фразеологізми та сталі вирази

во́лос в’я́не (зав’я́в) у кого і без додатка

Кому-небудь стає страшно, моторошно від чогось. А в мене волос в’яне, се слухаючи (Ганна Барвінок); Він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав’яв (М. Номис).

Фразеологічний словник української мови

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому

Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому (велеті), одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка).

Фразеологічний словник української мови

воло́сся сторч ста́ло

Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький).

Фразеологічний словник української мови

воло́сся дро́том (стає́)

Сидиш часом на фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук); — Густа балка (Кучерява) і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють,— волосся дротом! (Остап Вишня).

Фразеологічний словник української мови