волочити
Дані Атласу
Значення
1. Тягти кого-, що-небудь по поверхні чого-небудь. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Шевч., II, 1953, 150); [1-а молодиця:] Зно...
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| волочитимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| волочитимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| волочитимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| волочитимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| волочитиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| волочитимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| волочитиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| волочено | |
| волочім | наказовий, множина, 1 ос. |
| волочімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| волочіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| волочи | наказовий, однина, 2 ос. |
| волочити | інфінітив |
| волочила | минулий, жін. |
| волочив | минулий, чол. |
| волочило | минулий, сер. |
| волочили | минулий, множина |
| волочимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| волочим | теперішній, множина, 1 ос. |
| волочите | теперішній, множина, 2 ос. |
| волочать | теперішній, множина, 3 ос. |
| волочу | теперішній, однина, 1 ос. |
| волочиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| волочить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| волочить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- волочи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Волочи́ти, -лочу́, -ло́чиш, -ло́чать; воло́чачи; волочи́, -чі́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т. ін.) но́ги
Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко); Ледь тягав по світу ноги (Сеспель), не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький); — Тпррру! .. Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Ідуть (хлопці) день, ідуть другий .. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко).
Фразеологічний словник української мовиледве (ледь, насилу) тягти (тягнути, тягати, волочити і т.ін.) ноги по світу
Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко); Ледь тягав по світу ноги Сеспель, не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький); — Тпррру!. .Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький). насилу-насилу ноги тягнути. Ідуть хлопці день, ідуть другий.. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
— Ідея загалом добра, — каже Гриць, — але простіше не волочити його аж до пам’ятника, а сховати десь тут, ну скажімо, в багажнику он того автомобіля.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)