воло[во́ло]

во́ло -а, с. 1》 Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. 2》 Ожиріле підборіддя (в людини). 3》 Пухлина щитовидної залози за базедової хвороби. 4》 розм. Шкіра, яка брижами звисає під шиєю вола або корови; підгруддя.

ВО́ЛО, а, с. 1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід має розширення – воло, де зерно розм'якшується, перш ніж надійти до шлунка (з навч. літ.); На даху тихо туркотіли голуби, роздимаючи перламутрові вола (З. Тулуб). 2. Ожиріле підборіддя (в людини). Юзефа була .. повновида, з довгими повними щоками, .. повне воло висіло на всю шию (І. Нечуй-Левицький); Потім з бляхою на світло-червоному кожусі увалився здоровенний, з сизим носом і вузлуватим волом староста (М. Стельмах); Кость зашарівся. “Простiть”? За що? .. Може, “простiть” – за гордовиту тiтку, що воло одростила на вихрестових баришах? Або за приниженого плазуна батька, що нишком мрiяв, мабуть, зрiвнятись iз сестрою в достатках? (Б. Антоненко-Давидович). 3. Пухлина щитовидної залози при базедовій хворобі. Їх [дехкан] розпухлі горла .. книшем лягали аж на груди. Сині бридкі вола (Іван Ле); Майже на груди йому звисав, наче налитий водою, пухир, .. або .. воло (І. Муратов). 4. розм. Шкіра, яка брижами звисає під шиєю вола або корови; підгруддя. Виведено червону гірську породу корів, які мають широкі й глибокі груди та невелике воло (з газ.).