воля[во́ля]

во́ля -і, ж. 1》 тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2》 Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. Воля ваша (твоя) — як хочете (хочеш), як бажаєте (бажаєш). З доброї волі — без примусу, добровільно. Остання воля чия — бажання, розпорядження, висловлене перед смертю; заповіт. Із своєї (власної) волі — а) як хто хоче (хотів), за своїм уподобанням; б) за власним бажанням, без примусу. 3》 Право розпоряджатися на свій розсуд; влада. || Дозвіл, згода, рішення. Віддаватися на волю кому, чому — давати можливість кому-, чому-небудь володіти, розпоряджатися собою. Вольному воля — як собі хочеш (хочете). Мати волю над ким — вільно ким-небудь розпоряджатися; впливати на когось. 4》 Відсутність обмежень; привілля. || Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу тощо). Давати волю кому, чому — не обмежувати когось у діях, у виявленні почуттів, не стримувати своїх почуттів. На волі — а) не в приміщенні; б) будучи неув'язненим, вільним; прот. у неволі. 5》 Свобода, незалежність; прот. неволя, рабство. || Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін. 6》 іст. Звільнення селян від кріпацтва.

ВО́ЛЯ, і, ж. 1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. Розрізнюємо кілька головних об'явів душевного [духовного] життя: .. волю, тобто можливість звернення наших фізичних чи духовних сил в якімсь однім напрямі (І. Франко); Часом він просто голодував.., жив фунтом житнього хліба цілий день, причому мав досить волі, щоб до другого фунта, залишеного на завтра, не доторкнутись (В. Підмогильний); Чари покори .. цілковито позбавляють людину волі, примушують її виконувати всі накази (О. Авраменко); Волю слід розуміти як засіб реалізації, втілення людиною власної сутності в її життєдіяльності (з навч. літ.); // Прагнення досягти своєї мети; рішучість. У Горобенка напружуються нерви, як чутлива тятивка луку, і росте воля перебороти натовп, подолати його. Попри все – подолати! (Б. Антоненко-Давидович); Наполегливість, воля – усе на путі переможе – І гірські перевали, і хащі, й глибокі моря (С. Крижанівський). 2. Бажання, хотіння. Якби її воля, привчилася б і письма (Г. Квітка-Основ'яненко); От, доню, сватає тебе Грицько Пісченко. Чи маєш свобідну волю йти за нього? (М. Грушевський); – Хай іде своїм власним шляхом! Це – його воля, його право (О. Донченко); // Вимога, наказ. Накажи йому Ларивон голими руками вигребти жар із горна, – Іванко, не задумуючись, кинеться виконувати волю старшого брата... (М. Руденко); * Образно. Потреба правди в нашій душі переважала будь-які застереження розуму й тривіальної етичності. Тут діяла якась воля необхідності, потужніша від індивідуальної волі людини (О. Бердник). 3. Право розпоряджатися чимсь на свій розсуд; влада. Еней кричить: – Моя тут воля (І. Котляревський); З них один промовив: – Браття! Часу маєте доволі, Щоб Бертольда покарати. Він же й так у вашій волі (Леся Українка); Людина лишається серед живих своєю лагідністю і добротою, любов'ю і ненавистю. Щоправда, декотрі прагнуть вкарбуватися пам'ятником, злою, нав'язаною іншим, волею, але те – тлінніше за перше (Ю. Мушкетик); // Дозвіл, згода, рішення. – А їдучи, прийшлось би брати і жінку, і діточок; а сього без начальства та без їх волі не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); Йон хутко довідався про батькову волю (М. Коцюбинський). 4. Відсутність обмежень; привілля. І пташкам воля, в чистім полі І пташкам весело літать (Т. Шевченко); Хай погуляє дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата (М. Коцюбинський); Вільна птахо, в тебе ж пара крил, Чом ти з пекла не втекла на волю? (П. Воронько); Ловив [батько] скакунчиків у траві, щоб погріти в долоні і пустити на волю (Віра Вовк); * Образно. Про що думає мати? .. Чи пригадує себе дівчинкою, котра вперше вийшла в поля і мало не захлинулась .. од відчуття полинової волі, од зачудування волошкою, котра зазирнула в очі вічним поглядом? (Є. Гуцало); // Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу і т. ін.). – Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись, щоб було чим волю спом'янути (Г. Квітка-Основ'яненко). 5. Свобода, незалежність; протилежне неволя, рабство. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля (Т. Шевченко); Вічний революцьонер [революціонер] Дух, що тіло рве до бою. Рве за поступ, щастя й волю (І. Франко); [Неофіт-раб:] А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Леся Українка); * Образно. О хмарко грайлива Яка ти щаслива Що, маючи волю, У далеч пливеш (І. Гнатюк); // Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Т. Шевченко); Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла .. і зникла в глибині (М. Стельмах); Оксана нарешті стала на нижню сходинку, що вела нагору до омріяного в уяві бранки виходу на волю (А. Кокотюха). 6. іст. Звільнення рабів, кріпаків із їхнього невільницького стану. Ще тільки об'явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Панас Мирний); Коли Аріона привели в тиранів палац, Періандр пообіцяв хлопцеві викупити його на волю, якщо той віддано служитиме йому (І. Білик); – Художник Карл Брюллов намалював портрет Жуковського для імператорської родини, і за ті гроші мені [Т. Шевченку] купили волю (Василь Шевчук). Випуска́ти (пуска́ти) / ви́пустити (пусти́ти) на во́лю див. випуска́ти; Відпуска́ти / відпусти́ти на во́лю див. відпуска́ти; Зуси́ллям во́лі див. зуси́лля; Люди́на до́брої во́лі див. люди́на; (1) Оста́ння во́ля чия – бажання, розпорядження, висловлене перед смертю. Бійці виконували останню волю свого героя (Я. Качура); Князь помер без причастя, без сповіді, найгірше ж – не повідомивши про свою останню волю, не визначивши спадкоємця своєї влади (П. Загребельний); (2) Політи́чна во́ля – здатність політика, соціальної групи, партії і т. ін. виявляти наполегливість у виборі мотивів для досягнення поставленої мети. Політична воля є не одноразовою реакцією на виклик часу, а постійним імпульсом, стимулятором до дії (з навч.…