воля[во́ля]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
во́ля -і, ж. 1》 тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2》 Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. Воля ваша (твоя) — як хочете (хочеш), як бажаєте (бажаєш). З доброї волі — без примусу, добровільно. Остання воля чия — бажання, розпорядження, висловлене перед смертю; заповіт. Із своєї (власної) волі — а) як хто хоче (хотів), за своїм уподобанням; б) за власним бажанням, без примусу. 3》 Право розпоряджатися на свій розсуд; влада. || Дозвіл, згода, рішення. Віддаватися на волю кому, чому — давати можливість кому-, чому-небудь володіти, розпоряджатися собою. Вольному воля — як собі хочеш (хочете). Мати волю над ким — вільно ким-небудь розпоряджатися; впливати на когось. 4》 Відсутність обмежень; привілля. || Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу тощо). Давати волю кому, чому — не обмежувати когось у діях, у виявленні почуттів, не стримувати своїх почуттів. На волі — а) не в приміщенні; б) будучи неув'язненим, вільним; прот. у неволі. 5》 Свобода, незалежність; прот. неволя, рабство. || Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін. 6》 іст. Звільнення селян від кріпацтва.
ВО́ЛЯ, і, ж. 1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. Розрізнюємо кілька головних об'явів душевного [духовного] життя: .. волю, тобто можливість звернення наших фізичних чи духовних сил в якімсь однім напрямі (І. Франко); Часом він просто голодував.., жив фунтом житнього хліба цілий день, причому мав досить волі, щоб до другого фунта, залишеного на завтра, не доторкнутись (В. Підмогильний); Чари покори .. цілковито позбавляють людину волі, примушують її виконувати всі накази (О. Авраменко); Волю слід розуміти як засіб реалізації, втілення людиною власної сутності в її життєдіяльності (з навч. літ.); // Прагнення досягти своєї мети; рішучість. У Горобенка напружуються нерви, як чутлива тятивка луку, і росте воля перебороти натовп, подолати його. Попри все – подолати! (Б. Антоненко-Давидович); Наполегливість, воля – усе на путі переможе – І гірські перевали, і хащі, й глибокі моря (С. Крижанівський). 2. Бажання, хотіння. Якби її воля, привчилася б і письма (Г. Квітка-Основ'яненко); От, доню, сватає тебе Грицько Пісченко. Чи маєш свобідну волю йти за нього? (М. Грушевський); – Хай іде своїм власним шляхом! Це – його воля, його право (О. Донченко); // Вимога, наказ. Накажи йому Ларивон голими руками вигребти жар із горна, – Іванко, не задумуючись, кинеться виконувати волю старшого брата... (М. Руденко); * Образно. Потреба правди в нашій душі переважала будь-які застереження розуму й тривіальної етичності. Тут діяла якась воля необхідності, потужніша від індивідуальної волі людини (О. Бердник). 3. Право розпоряджатися чимсь на свій розсуд; влада. Еней кричить: – Моя тут воля (І. Котляревський); З них один промовив: – Браття! Часу маєте доволі, Щоб Бертольда покарати. Він же й так у вашій волі (Леся Українка); Людина лишається серед живих своєю лагідністю і добротою, любов'ю і ненавистю. Щоправда, декотрі прагнуть вкарбуватися пам'ятником, злою, нав'язаною іншим, волею, але те – тлінніше за перше (Ю. Мушкетик); // Дозвіл, згода, рішення. – А їдучи, прийшлось би брати і жінку, і діточок; а сього без начальства та без їх волі не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); Йон хутко довідався про батькову волю (М. Коцюбинський). 4. Відсутність обмежень; привілля. І пташкам воля, в чистім полі І пташкам весело літать (Т. Шевченко); Хай погуляє дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата (М. Коцюбинський); Вільна птахо, в тебе ж пара крил, Чом ти з пекла не втекла на волю? (П. Воронько); Ловив [батько] скакунчиків у траві, щоб погріти в долоні і пустити на волю (Віра Вовк); * Образно. Про що думає мати? .. Чи пригадує себе дівчинкою, котра вперше вийшла в поля і мало не захлинулась .. од відчуття полинової волі, од зачудування волошкою, котра зазирнула в очі вічним поглядом? (Є. Гуцало); // Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу і т. ін.). – Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись, щоб було чим волю спом'янути (Г. Квітка-Основ'яненко). 5. Свобода, незалежність; протилежне неволя, рабство. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля (Т. Шевченко); Вічний революцьонер [революціонер] Дух, що тіло рве до бою. Рве за поступ, щастя й волю (І. Франко); [Неофіт-раб:] А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Леся Українка); * Образно. О хмарко грайлива Яка ти щаслива Що, маючи волю, У далеч пливеш (І. Гнатюк); // Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Т. Шевченко); Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла .. і зникла в глибині (М. Стельмах); Оксана нарешті стала на нижню сходинку, що вела нагору до омріяного в уяві бранки виходу на волю (А. Кокотюха). 6. іст. Звільнення рабів, кріпаків із їхнього невільницького стану. Ще тільки об'явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Панас Мирний); Коли Аріона привели в тиранів палац, Періандр пообіцяв хлопцеві викупити його на волю, якщо той віддано служитиме йому (І. Білик); – Художник Карл Брюллов намалював портрет Жуковського для імператорської родини, і за ті гроші мені [Т. Шевченку] купили волю (Василь Шевчук). Випуска́ти (пуска́ти) / ви́пустити (пусти́ти) на во́лю див. випуска́ти; Відпуска́ти / відпусти́ти на во́лю див. відпуска́ти; Зуси́ллям во́лі див. зуси́лля; Люди́на до́брої во́лі див. люди́на; (1) Оста́ння во́ля чия – бажання, розпорядження, висловлене перед смертю. Бійці виконували останню волю свого героя (Я. Качура); Князь помер без причастя, без сповіді, найгірше ж – не повідомивши про свою останню волю, не визначивши спадкоємця своєї влади (П. Загребельний); (2) Політи́чна во́ля – здатність політика, соціальної групи, партії і т. ін. виявляти наполегливість у виборі мотивів для досягнення поставленої мети. Політична воля є не одноразовою реакцією на виклик часу, а постійним імпульсом, стимулятором до дії (з навч.…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 422
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| во́лі | жін., давальний |
| во́ле | жін., кличний |
| во́лі | жін., місцевий |
| во́ля | жін., називний |
| во́лею | жін., орудний |
| во́лі | жін., родовий |
| во́лю | жін., знахідний |
Написання і вимова
- Голоскевич, 1929
- Во́ля, -лі, -лею, во́ле! Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- во́ля [вол'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Пароніми
Фразеологізми та сталі вирази
волити / вволити волю чию, заст
Виконувати чиєсь бажання, слухати когось. Мати любила його без пам’яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (І. Франко); (Мавка:) Рада б я волю вволити, тільки ж сама я не маю вже волі (Леся Українка). вольному воля. Як хочете (хочеш). Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський); — То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах). воля ваша (твоя). Уживається для шанобливого висловлення згоди з ким-небудь; хай буде так. (Наталка:) Воля ваша , добродію, а ви так .. говорите, що я того і не розумію (І. Котляревський). давати / дати волю. 1. кому. Не обмежувати кого-небудь у діях, вчинках і т. ін. Як побачила, що він .. проїждж…
Фразеологічний словник української мовидавати / дати волю серцю (серцеві)
Дозволяти собі розчулюватися, віддаватися своїм почуттям. Дай серцю волю — заведе в неволю (Укр. присл.). 2. Не стримувати свого гніву; обурюватися. Чіпка випив другу чарку… Посоловіло в віччю; вдарило в голову… Він заходив по хаті; розпустив язик; дав волю серцю — став батькувати, лаятись… (Панас Мирний).
Фразеологічний словникдавати / дати волю язикові
Не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве. — Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький); — А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч); Висловлювати незадоволення; скаржитися. Наївні люди дають волю своїм язикам. .і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть (І. Багряний).
Фразеологічний словниквольному воля
Як хочете (хочеш). Не хочеш говорити — вольному воля (М. Коцюбинський); — То, може, мені піти? — Вольному воля (М. Стельмах).
Фразеологічний словникПриповідки
Аби на волю — знайдемо долю
Вільна людина є творцем своєї долі.
Приповідки або українсько-народня філософіяБез волі плачу доволі
У неволі людина тужить і сумує.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай язикові волю — заведе в неволю
Якщо не будеш думати, що говориш, то матимеш великі неприємності.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа чужому полі не матимеш волі
В наймах щастя не зазнаєш.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе шукай долі, а шукай волі
Без волі ніщо не має вартості.
Приповідки або українсько-народня філософіяСпина наша, а воля ваша
Коли бідні працюють на багатих і є у повній залежності від них.
Приповідки або українсько-народня філософіяТо посьвята умерти вольними за волю
Велика честь загинути в бою за свободу свого народу.
Приповідки або українсько-народня філософіяХоч на три дні перед смертю волі побачить — і то полекшає
Підкреслюється значення волі в житті людини.
Приповідки або українсько-народня філософіяБожа власть, що хоче, те й дасть
Бог дає те, що сам хоче.
Приповідки або українсько-народня філософіяВеликі душі мають силу волі, а слабодухи гинуть в неволі
Сміливі та повні посвяти люди здобувають волю собі та свому народові, а боягузи умирають невільниками.
Приповідки або українсько-народня філософіяВольному воля, а спасенному рай
Свобідний чоловік може собою розпоряджати як хоче, а надгородок за чесно прожитий вік, це рай.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай серцю волю — заведе в неволю
Чоловік робиться невільником улюбленого предмету.
Приповідки або українсько-народня філософіяПусти дітей по волі, а сам будеш в неволі
Діти, що не знають карности, є причиною терпіння родичів.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ своїй хаті, своя правда і сила і воля
У своїй хаті чоловік свобідний робити що хоче. Тільки у своїй державі воля.
Приповідки або українсько-народня філософіяХай діється воля Божа
З розпуки говорить чоловік, що не годен побороти лихої долі.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто без волі, той без долі
Хто не має волі оженитись по любові, той не зазнає щастя у житті.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…долоні краплю. І всі жахнулися й кинулися врозтіч, побачивши свої викривлені обличчя в краплі. Бо крапля була велика перед ними, як сонце, і всі перед нею, як пісок, бо така була воля Джалапіти. "Ти світлий?" – спитали Джалапіту два ліхтарі, що гуляли на вулиці. "Я переходовий", — відповів Джалапіта, і вони всі троє пішли в погребок запивати нове знайомство. "Т…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger