воліти[волі́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
волі́ти - і ю, - і єш, недок. 1》 Те саме, що бажати 1); хотіти. 2》 Уважати за краще.
ВОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що бажа́ти 1; хотіти. Волів би тільки, щоб причина Вашої мовчанки була якась інша, а не слабість (М. Коцюбинський); – Так мерщій на борзі коні І летім, де Дон шумить, Де об землю половецьку Я волію спис зломить! (О. Олесь); – Я теж починав з гімнастики. Тепер волію зайву годину поспати. Не той ритм життя, колего (В. Дрозд); // Намагатися. Воліла [мати] тихенько сидіти в кухні чи у дворі, аби лиш не зрушити чогось у кімнатах, де жили її Сашко та невістка (Б. Антоненко-Давидович); Воліли [поранені] бути вкупі всі до кінця і тислися до Сагайди (О. Гончар); Завжди волів [лікар Холод] побути в ці хвилини на самоті. Ще раз обдумати план операції (Ю. Мушкетик). 2. Вважати за краще. [Руфін:] Мій гостю, щоб тебе не дратувати, волію я розмову залишити (Леся Українка); Карл-Йозеф .. волів би нічого не говорити через мовний бар'єр (Ю. Андрухович); Не робив [Максим] різниці між людьми й бомбами і волів залишатися на місці та й потопати разом із кораблем, разом зі своєю хатиною... (І. Багряний).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: волі́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | волі́ю | волі́ємо / волі́єм |
| 2 особа | волі́єш | волі́єте |
| 3 особа | волі́є | волі́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | волі́тиму | волі́тимем / волі́тимемо |
| 2 особа | волі́тимеш | волі́тимете |
| 3 особа | волі́тиме | волі́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| воліть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- волі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Волі́ти, -лі́ю, -лі́єш і волю́, воли́ш, воли́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- волі́ти [воул’ітие] -л'ійу, -л'ійеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Пароніми
Літературні засвідчення
…льні поняття: жити, люди, особа, ся (себе), з (разом), муж, жона, ім’я, любити, вмирати, смерть, теплий, староукр. мнити (= думати), видіти, спати, сон, стояти, іти, бігти, могти, воліти (хотіти), боятися, маяти, дзвеніти, курити, блюсти і т. д. походять із індоевр. словарного запасу. Крім індоевр. слів на означення загальних понять з обсягу родини, як мати, син,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger