ворота[воро́та]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
воро́та -р і т, мн. 1》 Проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також ворітниці, що його закривають; брама. Золоті ворота . || Затвори шлюзів, які затримують воду на певному рівні. || Вузький прохід, що ними йдуть судна між скелями, мілинами і т. ін. Пов і тряні (морськ і , сухоп у тні і т. ін.) вор о та — про аеропорт, автовокзал, залізничну станцію, річковий або морський порт (перен.). Тріумф а льні вор о та — архітектурна споруда у вигляді арки, збудована на честь якої-небудь знаменної події і т. ін. Ц а рські вор о та — середні двері в церковному іконостасі. 2》 Точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол і т. ін. з іншою командою. 3》 анат. Місце входу до органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. Ворота легенів . Ворота печінки . 4》 мед. Місце проникнення інфекції в організм.
ВОРО́ТА, рі́т, мн. 1. Проїзд або прохід в огорожі між будівлями, деревами і т. ін., а також ворітниці, що його закривають; брама. Близько хата, де дівчина ворота одчинить (Т. Шевченко); При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив'язані були гарно плетені в усякі узори ворота (І. Франко); От і нові ворота.., стругані дошки жовтіють серед зелені (В. Винниченко); Цукроварня маленька, будинків небагато, і величезна стіна з залізними воротами (Ю. Яновський); * Образно. А ти, галицький Осмомисле Ярославе!.. Дунайські ворота зачиняєш (Панас Мирний); В дротах було все поле перекопське. Розтягнувшись майже на одинадцять верст у довжину, вал перетинав перешийок від моря до моря, наглухо закриваючи північні ворота до Криму (О. Гончар); // Затвори шлюзів, які затримують воду на певному рівні. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко); // Вузький прохід, по якому йдуть судна між скелями, мілинами і т. ін. Провести судно через скелясті вузькі ворота з підводними рифами і мілинами вимагало від капітана великої майстерності та досвіду (із журн.). 2. спорт. Загорожа у вигляді дуги й сітки, куди спрямовують м'яч, шайбу (в деяких спортивних іграх). Хлопці грали у футбола [футбол]. Воротарем був Василь... М'яч летів просто на ворота (О. Донченко); Англійський захисник перепросив за гол у власні ворота (з газ.). 3. анат. Місце входу до органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. На внутрішній поверхні легень знаходяться ворота легень, через які проходять бронхи, нерви, легеневі артерії, легеневі вени і лімфатичні судини (з наук. літ.); У ворота печінки входить печінкова артерія і ворітна вена – це приносні судини (з наук.-попул. літ.). Тріумфа́льна а́рка <�Тріумфа́льні воро́та> див. а́рка. △ (1) Габари́тні воро́та – пристрій для перевірки габаритів навантажених відкритих вагонів, машин відповідно до вимог безпеки руху. З інтересом спостерігали глядачі, як умілі й добре треновані водії проїжджали через так звані габаритні ворота (з газ.).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 428
Морфологія
іменник · 10 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| воро́там | множина, давальний |
| воро́тям | множина, давальний |
| воро́та | множина, кличний |
| воро́тах | множина, місцевий |
| воро́тях | множина, місцевий |
| воро́та | множина, називний |
| ворі́тьми | множина, орудний |
| воро́тами | множина, орудний |
| ворі́т | множина, родовий |
| воро́та | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- воро́та множинний іменник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Воро́та, -рі́т, -рі́тьми́, на воро́тях Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- воро́та [ворота] воур'іт, д. -ротам/-рот'ам, ор. воур'іт'мие/вор'іт'ми/-ротамие, м. (на) -ротах/ -рот'ах Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
не в ті ворота заїхати
Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови). ні в тин ні (ані) в ворота. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький). 2. Н…
Фразеологічний словник української мовині в тин ні (ані) в ворота
Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там на війні, — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); Не спроможний виконувати свої прямі обов'язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться. Нап'ється Довбня, то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть…
Фразеологічний словникні в які ворота (двері) не лізе
Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т.ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок.. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка). 2. Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т.ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах).
Фразеологічний словникПриповідки
Ворота зачинеш, а людям рота ні
Мовчати нікого не присилуєш.
Приповідки або українсько-народня філософіяДе ворота скирпливі, там баби сварливі
Насмішка із сварливих жінок.
Приповідки або українсько-народня філософіяДля бідного кожні ворота замкнені
Його ніхто у себе не хоче витати.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛежить за ворітьми, до гори чобітьми
Про п'яницю, що негоден був дійти до хати.
Приповідки або українсько-народня філософіяСтоїть у воротях у жовтих чоботях
Про дівчину, що вистроїлася та й кокетує. Давно, так хлопці, як і дівчата носили чоботи.
Приповідки або українсько-народня філософіяКожні ворота заперті для бідного
Ніхто не хоче знатися з бідним.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ панські ворота широко увійти, а вузько вийти
Пани на словах дуже добрі, а насправді чинять навпаки.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Тому, спершися передніми ратицями на дощані ворота в дротяній загорожі, він так довго ревів, аж врешті-решт один з волів не витримав і з пересердя буркнув, що і його, молодого бичка, чекає та сама доля. Мовляв, даремно він лускаєт…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger