вороття

іменник · «Повернення до чого-, кого-небудь. Буде, кажуть, каяття, та не буде вороття (Мирний, IV, 1955, 42); [Орина:] Мені до Савуляка вже вороття немає (Собко, П’єси, 1958, 47). Без воро...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія8 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія4 позиції

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Повернення до чого-, кого-небудь. Буде, кажуть, каяття, та не буде вороття (Мирний, IV, 1955, 42); [Орина:] Мені до Савуляка вже вороття немає (Собко, П’єси, 1958, 47). Без воро...

Морфологія

іменник · 8 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
вороттю	сер., давальний
вороття	сер., кличний
воротті	сер., місцевий
вороттю	сер., місцевий
вороття	сер., називний
вороттям	сер., орудний
вороття	сер., родовий
вороття	сер., знахідний

Написання і вимова

Правопис: вороття́ іменник середнього роду нар.-поет. Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Вороття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

ПОВОРІ́Т рідше

ПОВЕ́РНЕННЯПОВОРО́ТПОВОРІ́Т рідшеНА́ВОРОТ

поверта́тися

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Казка про рінину, подарунок моря · 1931

Гірко заплакав чоловік, збагнувши, що хоча море його й попереджало, він сам з власної дурної волі пожбурив від себе своє щастя, що містилося в рінині, де залишилися його дружина, діти, друзі й ціле царство, до якого не було вороття, бо ж двері, в ті краї містилися в рінині, що її він сам викинув.

literary_fts · 4959f1d3_c0008

Джерело: literary_fts

Переклад

вороття↔

recurrence

Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)