впасти[впа́сти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
впа́сти I див. впадати I. II див. упасти I.
ВПА́СТИ ¹ див. впада́ти ¹. ВПА́СТИ ² див. упа́сти ¹. ВПА́СТИ ³ див. упаса́ти .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 31 форма · VESUM
Інфінітив: впа́сти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | впасу́ / впаду́ | впасе́м / впаде́м / впасемо́ / впадемо́ |
| 2 особа | впасе́ш / впаде́ш | впасете́ / впадете́ |
| 3 особа | впасе́ / впаде́ | впасу́ть / впаду́ть |
Написання і вимова
- Правопис
- впа́сти 1 дієслово доконаного виду від: па́дати впа́сти 2 дієслово доконаного виду від: па́сти Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- впа́сти [ўпастие] = упасти ўпаду, ўпадеш, ўпадеимо, ўпадеите; нак. ўпади, ўпад'іт' (від падати) Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
впадати ( рідше падати) / впасти в око (в очі, у вічі)
1. кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. На одному (магазині), крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена “Хмара” (А. Головко); Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб’яга (К. Гордієнко); // Привертати чию-небудь увагу. Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський); Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко). 2. Бачити, помічати що-небудь. Гайдамаки з “маминих синків” товпились біля буфету, шелестячи в руках не…
Фразеологічний словник української мовияк (мов, наче і т.ін.) з неба впасти (звалитися)
Несподівано, зненацька з'явитися. Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк); Любов: Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка); — Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький). 2. Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Горлов: Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук). як (мов, начеб і т.ін.) з місяця впасти (звалитися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із св…
Фразеологічний словникголці (яблуку, яблукові) ніде впасти
Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було де і яблукові впасти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). маковому зерну ніде впасти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила…
Фразеологічний словникне з дуба впасти
Бути досить досвідченим, розумним або обізнаним у чомусь. — Отже, на шефа тягнуть Здирського, — сказав Сидоров. — А чим, скажімо, гірший я? — Я теж не з дуба впав, — насупився Саунський (А. Крижанівський).
Фразеологічний словникПриповідки
Впав, як котя у борщ
Пішов там, де його зовсім не треба було і тяжко потерпів,.
Приповідки або українсько-народня філософіяВпав, як муха в окріп
Попав у дуже небезпечне місце.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай, Боже, впасти, та щасливо встати
Мож упасти нещасливо і забитися, або ушкодити частину тіла, а мож упасти без жадного фізичного ушкодження. Мож упасти морально і пропасти на все, а мож упасти морально і поправитися.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе штука впасти, але штука встати
Життєвий досвід. Впасти легко, та вставати тяжко.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто упав, той іще може встати
Упадок не конче приносить безнадійний стан.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩе не впав, а вже йойкає
Коли хто без причини нарікає.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк ти падеш, то тебе тручають, а як устаєш, то підоймають
Життєвий досвід. Коли щастя з нами, то і люди з нами, а як щастя нас покинуло, то і люди покидають нас.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…о біля нього нема ні дідка на роздоріжжі, ні вечора, ні тієї країни, володарем якої він щойно був, а тільки височіє стрімка скеля, в одній із заглибин якої він примостився, аби не впасти в море, освітлене вранішнім сонцем. Гірко заплакав чоловік, збагнувши, що хоча море його й попереджало, він сам з власної дурної волі пожбурив від себе своє щастя, що містилося в…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger