вражий
Дані Атласу
Значення
1. поет. Ворожий. Поховайте та вставайте. Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Шевч., І, 1951, 354); Їй потім хтось розкаже, Як син її Іван Трощив навалу вражу В ...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вражій | жін., давальний |
| вража | жін., кличний |
| вражій | жін., місцевий |
| вража | жін., називний |
| вражою | жін., орудний |
| вражої | жін., родовий |
| вражу | жін., знахідний |
| вражому | чол., давальний |
| вражий | чол., кличний |
| вражім | чол., місцевий |
| вражому | чол., місцевий |
| вражий | чол., називний |
| вражим | чол., орудний |
| вражого | чол., родовий |
| вражого | чол., знахідний |
| вражий | чол., знахідний |
| вражому | сер., давальний |
| враже | сер., кличний |
| вражім | сер., місцевий |
| вражому | сер., місцевий |
| враже | сер., називний |
| вражим | сер., орудний |
| вражого | сер., родовий |
| враже | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вражая | жін., кличний |
| вражая | жін., називний |
| вражую | жін., знахідний |
| вражеє | сер., кличний |
| вражеє | сер., називний |
| вражеє | сер., знахідний |
| вражії | множина, кличний |
| вражії | множина, називний |
| вражії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- вра́жий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Вра́жий, -жа, -же; -жі, -жих, -жим вра́зький = вра́жий Правописний словник Голоскевича (1929)
Фразеологізми та сталі вирази
бі́сові (вра́жі, су́чі і т. ін.) ді́ти, лайл
Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах); — По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть (не варте) ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш).
Фразеологічний словник української мовибі́сова дити́на
— Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї (дівчинку) Олена (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мовивра́жа (лиха́, хрі́нова і т. ін.) ма́ти, лайл
1. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. — От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети). 2. з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Чи я ж тобі (Енеєві) та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів (І. Котляревський); Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (О. Стороженко); // зі сл. бода́й, щоб і т. ін. Уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного. — Я, бачте, такий чоловік — м’якушка.. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовивра́жий син
1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь. Я кинулась до його (чоловіка), заступила йому двері, прошу, благаю та плачу: “Куди ти йдеш! Схаменися хоч на цей день, вражий сину, бо буде тобі якась напасть!” (І. Нечуй-Левицький). 2. Уживається для вираження доброзичливого, позитивного ставлення до когось або захоплення кимсь. (Филимон:) Проворний (Гаврюшка), вражий син! Скрізь пройде, підслухає — права рука. З нього колись буде гарний дворецький (І. Карпенко-Карий); Він передивився кожну зборку, кожну зшивку.
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
"І не вражий тобі дід! То ж не бінокля він хоче провірити".
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)