всесвіт[все́світ]

все́світ (ус е світ), -у, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2》 Земна куля з усім, що на ній є. 3》 перен. Населення всієї землі.

ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Вся система світобудови, весь світ. Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, – і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (О. Довженко); // астр. (з великої літери). Небесні тіла, їх системи, космічний простір і все, що його заповнює. Особливо бурхливо розвивається наука про Всесвіт у другій половині XX ст. – у зв'язку із створенням нових телескопів і приладів, розвитком радіоастрономії та виходом людини в космічний простір (з наук. літ.). 2. Земна куля з усім, що на ній є. [Меценат:] Антею, сяя ліра – дар всесвіту, бо роги в неї з тура пущ германських, слон африканський дав оздоби з кості, край арабійський [арабський] золота прислав, а дерева – індійський ліс таємний (Леся Українка); Від цієї справедливої і змістовної скарги не то всесвіт, а навіть листок на дереві не здригнувся (В. Підмогильний); Географічний атлас усесвіту. 3. перен. Населення всієї землі. І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе (М. Рильський).