вскочити
Дані Атласу
Значення
вска́кувати.
Морфологія
дієслово · 15 форм · VESUM
Інфінітив: вскочити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вскочу | вскочимо / вскочим |
| 2 особа | вскочиш | вскочите |
| 3 особа | вскочить | вскочать |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вскочить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- вско́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- вско́чити [ўскочиетие] = ускочити -чу, -чиеш; нак. -оч, -очтеи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вско́чити в за́шморг
Опинитися в небезпечному становищі. — Старайся як можна далі відійти (від концтабору), але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовивско́чити ви́ще халя́в
Потрапити в неприємне, скрутне становище. — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, — а то ще вскочиш вище халяв (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовивско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу)
Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мовивско́чити і ви́скочити
Вийти із складного становища, позбутися небезпеки. — Тут, либонь, і той не зуміє дістати зайвого життя на продаж, хто меткий, хто вміє вскочити і вискочити (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Але не вдалось Грибов-ському вскочити в кімнату.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)