вступати
Дані Атласу
Значення
to step into; to enter (an institution) Conjugation: 1st (-ють) | 2nd
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: вступати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вступаю | вступаємо / вступаєм |
| 2 особа | вступаєш | вступаєте |
| 3 особа | вступає | вступають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вступатиму | вступатимем / вступатимемо |
| 2 особа | вступатимеш | вступатимете |
| 3 особа | вступатиме | вступатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вступать | інфінітив |
| вступа | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- вступа́ти 1 дієслово недоконаного виду ставати, ступати в середину чого-небудь вступа́ти 2 дієслово недоконаного виду поступатися Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка
Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо! (2-й вартовий:) Та чисте дуже в голову вступає (Леся Українка); — Чув я,— каже (Демко),— за тії Палестини. Оце ж до тих Палестинів і посуну! І що йому міцніш у голову вступає, то він далі посува. Вже й поза тії Палестини,— хвалиться,— втопчу стежку (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовивступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку)
Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий.— На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовивступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́
1. Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління.. Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з’являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети).
Фразеологічний словник української мовивступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в (свої́) права́
Виявлятися повною мірою. Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич); Весна вступила в свої права (З журналу).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ласки не лише людям, а й янголам у голові перевертається? — вони й самі побачили б, що Гнат зовсім не лихий, це Дмитрик посвідчив би навіть перед Всевишнім, який напевне і до значно виннішого, ніж Гнат, виявив би незрівнянно більше милосердя, ніж Його пахолки— буквоїди!), а вже вступати в борню зі своїми грізними янголами-охоронцями й поготів (правда, їхню грізність Дмитрик, оговтавшися від першої несподіванки, одразу ж пояснив собі здогадкою, що за ним, імовірно, числиться не мало різних неподобств, завдяки чому його й обділили трохи суворішими, ніж звичайно,…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger