вступити[вступи́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вступи́ти див. вступати I.
ВСТУПИ́ТИ ¹ див. вступа́ти ¹. ВСТУПИ́ТИ ² див. уступа́ти ¹.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
Інфінітив: вступи́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | вступлю́ | всту́пимо / всту́пим |
| 2 особа | всту́пиш | всту́пите |
| 3 особа | всту́пить / всту́пе | всту́плять |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| всту́пить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- вступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вступати / вступити в голову кому і без додатка
Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо! (2-й вартовий:) Та чисте дуже в голову вступає (Леся Українка); — Чув я,— каже (Демко),— за тії Палестини. Оце ж до тих Палестинів і посуну! І що йому міцніш у голову вступає, то він далі посува. Вже й поза тії Палестини,— хвалиться,— втопчу стежку (Марко Вовчок). вступати / вступити на шлях (на дор огу, на стежку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою б…
Фразеологічний словник української мовивступати / вступити на шлях (на дорогу, на стежку) чого, який (яку)
Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені, — радіє старий. — На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словниквступати (входити) / вступити (ввійти) в життя
Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління. . Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з'являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Йому, звичайно, вдається вступити. Але на цьому й закінчується вся поезія. Далі — навіть не проза. Вірші пішли геть, бо так захотів Той, Хто їх диктує. Кохання до Люсі вичерпалося, позаяк Слава збагнув, що вона та…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger