Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · В

вуличка[ву́личка]

іменник · [ˈwuɫet͡ʃkɐ] · «streetlet»
✓ Питома українська лексикаCEFR B2 · орієнтовноPractice this word →Практикувати це слово →
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення3 картки
готовоПоходженняFrom ву́лиця + -ка.
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

ву́личка -и, ж. Зменш.-пестл. до вулиця 1).

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ВУ́ЛИЧКА (заст. У́ЛИЧКА), и, ж. Зменш.-пестл. до ву́лиця 1. Між пірамідальною горою та Шевченковою глибока узька долинка, а в тій долинці йде узенька уличка з хатами по обидва боки (І. Нечуй-Левицький); Він йшов вузькою, покрученою вуличкою, немов коридором, повним каміння та м'якого пилу (М. Коцюбинський); Вікна й двері поодчинені, і знадвору чути веселий гомін на уличці (С. Васильченко); Пісні вливалися в процесію з усіх вулиць і вуличок безупинно, неначе потоки в велику ріку (О. Довженко); Галина .. дивилась на вузькі, мов вихоплені з середньовіччя, вулички й провулки та широкі сучасні майдани з бетоном і склом модерних споруд (Б. Антоненко-Давидович); Вогники по одному, по два розтікаються по темному селу, в його неосвітлені вулички (В. Яворівський).

Етимологія

From ву́лиця + -ка.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийву́личкаву́лички́
Родовийву́лички́ву́личо́к
Давальнийву́личціву́личка́м
Знахіднийву́личкуву́лички́
Оруднийву́личкоюву́личка́ми
Місцевийву́личціву́личка́х
Кличнийву́личкову́лички́

Написання і вимова

Правопис
ву́личка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ву́лички Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Ву́личка, -чки, -чці; -лички, -чок Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія
ву́личка [вулиечка] -чкие, д. і м. -иец':і, мн. вулиечкие/вулиечки, вулиечок дв'і вулиечкие Орфоепічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Рекреації · 1960
…як обережно вийшов на сходи. Дім був старий і вічний, сходи рипіли під ногами, з розбитого вікна між поверхами повіяло холодом, Мартофляк мимоволі зіщулився. Надворі розвиднялося. Вуличка була порожня й німа. Свято заснуло на дві години, свято відпочивало. Мартофляк знову позіхнув і неквапом покатуляв шукати площу, чи готель, чи просто будку, в якій наливають, кухл…
literary_fts · 6bb17922_c0082

Джерело: literary_fts

Переклад

вуличка
streetlet (small street)

Джерело: dmklinger