вхопити
Дані Атласу
Значення
ухопи́ти.
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вхопимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| вхопим | майбутній, множина, 1 ос. |
| вхопите | майбутній, множина, 2 ос. |
| вхоплять | майбутній, множина, 3 ос. |
| вхоплю | майбутній, однина, 1 ос. |
| вхопиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| вхопить | майбутній, однина, 3 ос. |
| вхоплено | |
| вхопім | наказовий, множина, 1 ос. |
| вхопімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| вхопіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| вхопи | наказовий, однина, 2 ос. |
| вхопити | інфінітив |
| вхопила | минулий, жін. |
| вхопив | минулий, чол. |
| вхопило | минулий, сер. |
| вхопили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вхопить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- вхопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
бене́ря вхопи́ла кого, грубо
Хто-небудь десь зник або помер. — А що? Я такий здавна. Тільки Масло мене присадив трохи. А тепер його бенеря вхопила, я й оклигав (А. Хижняк).
Фразеологічний словник української мовибіс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл
Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовивпійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха)
Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він... Наче окропом налитий... Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар); Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис); — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовивхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон
Нічого не дістати. (Кіндрат Антонович:) А я, здуру, шелесть за рушниками. І вхопив приданого, в обидві жмені вхопив!.. (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Валіза тицьнулася бабі просто в ноги й зупинилася, і тут щойно Дмитрикові пощастило вхопити її в оберемок.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)