вівтар
Дані Атласу
Значення
1. У давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник. Правителі Херсонеса поставили бронзову статую Діофанта в повному озброєнні в акрополі.. міста біля вівтаря найбільш ш...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вівтар | вівтарі |
| Родовий | вівтаря | вівтарів |
| Давальний | вівтареві / вівтарю | вівтарям |
| Знахідний | вівтар | вівтарі |
| Орудний | вівтарем | вівтарями |
| Місцевий | вівтареві / вівтарі / вівтарю | вівтарях |
| Кличний | вівтарю | вівтарі |
Написання і вимова
- Правопис
- ві́вта́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ві́вта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- ві́втар [в'іўтар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -р'і, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам і [в'іўтар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -р'у, мн. -рі, -р'іў, д. -р'ам Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч
Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети).
Фразеологічний словник української мовиприно́сити (склада́ти) / принести́ (скла́сти) на ві́вта́р (на олта́р) чого, чий, що, уроч
Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім’я великої мети, суспільних ідеалів тощо. У передсмертній записці вони (герої-панфіловці) писали: «Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни» (З газети); Тобі (Україні) несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко).
Фразеологічний словник української мовинести (класти і т.ін.) / принести (покласти і т.ін.) що на вівтар чого, уроч
Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім'я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. артистка на вівтар того, що так безмежно любила (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім'я великої Перемоги (З газети).
Фразеологічний словникпринести (скласти і т.ін.) приносити (складати і т.ін.) на вівтар (олтар) чого, чий, що, уроч
Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім'я великої мети, суспільних ідеалів тощо. У передсмертній записці вони герої-панфіловці писали: Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни (З газети); Тобі Україні несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко).
Фразеологічний словникПриповідки
До вівтара приступає, а дідьчу гадку має
Коли хто береться до святого, чи громадського діла, зо злими намірами.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа вівтар з ходаками не лізь
Не погань святого місця, чи справи, своїми брудними руками.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто вівтарю служить, той з вівтаря й жити мусить
Кожен повинен жити зо свого заняття.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…печаток видрукував ручним способом півсотні листків-відозв, обклеївши ними бараки, сміттярки і навіть колоди за третім бараком, а в своєму закамарку на очах ошелешених співмешканців, які вагалися, чи тішитися, чи плакати з Ількового перевтілення, спорудив зі старої валізи вівтар і виліпив із сухого американського молока й таборових пайок хліба тризуб, серце і щось, подібне до вареника, — його Ілько називав "духовною регалією", лікуючи згодом прикладанням до скронь цього вареника-рогалії багатьох від болю голови, на який люди часто й довго хворіли,…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger