відбитий

прикметник · «Дієпр. пас. мин. ч. до відби́ти. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Д. Бедзик, Дніпр...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимова1 джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Дієпр. пас. мин. ч. до відби́ти. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Д. Бедзик, Дніпр...

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Пасивний дієприкметник доконаного виду від відбити

Форми дієприкметника
Форма	Позначка
відбитій	жін., давальний
відбита	жін., кличний
відбитій	жін., місцевий
відбита	жін., називний
відбитою	жін., орудний
відбитої	жін., родовий
відбиту	жін., знахідний
відбитому	чол., давальний
відбитий	чол., кличний
відбитім	чол., місцевий
відбитому	чол., місцевий
відбитий	чол., називний
відбитим	чол., орудний
відбитого	чол., родовий
відбитого	чол., знахідний
відбитий	чол., знахідний
відбитому	сер., давальний
відбите	сер., кличний
відбитім	сер., місцевий
відбитому	сер., місцевий
відбите	сер., називний
відбитим	сер., орудний
відбитого	сер., родовий
відбите	сер., знахідний

Написання і вимова

Правопис: відби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960

як там, у дзеркалі, відбитий мій двійник шкіриться її підморгує мені.

literary_fts · e27925aa_c0145

Джерело: literary_fts

Переклад

відбитий↔

reflected 2

Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)