відбити
Дані Атласу
Значення
відбива́ти.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відіб'ємо | майбутній, множина, 1 ос. |
| відіб'єм | майбутній, множина, 1 ос. |
| відіб'єте | майбутній, множина, 2 ос. |
| відіб'ють | майбутній, множина, 3 ос. |
| відіб'ю | майбутній, однина, 1 ос. |
| відіб'єш | майбутній, однина, 2 ос. |
| відіб'є | майбутній, однина, 3 ос. |
| відбито | |
| відбиймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| відбийте | наказовий, множина, 2 ос. |
| відбий | наказовий, однина, 2 ос. |
| відбити | інфінітив |
| відбила | минулий, жін. |
| відбив | минулий, чол. |
| відбило | минулий, сер. |
| відбили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відбить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- відби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому
Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовивідбива́ти / відби́ти охо́ту
Перешкоджати вияву інтересу до чого-небудь (роботи, розваг і т. ін.). Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту (О. Донченко).
Фразеологічний словник української мовивідби́ло ба́ки (па́м’ять) кому, фам
Хто-небудь не пам’ятає, забув когось, щось. Доживеш ти до сімдесяти годочків, ніякий чорт і не згадає про тебе, ніби ти їм і не батько, хоча б один сучий син навинувся чи телеграму вдарив! Навіть Оксані баки одбило (І. Драч).
Фразеологічний словник української мовипа́м’ять одби́то
От і знайшли злодія! Тепер уже ніхто не міг би сказати, що Нечипір не винуватий, .. от і буцімто пам’ять одбито йому,— все так ловко, чисто зробив, а про ключника й забувся (Грицько Григоренко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Подібно змагун[1] розставляє ноги, коли має відбити удар противника.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger