Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · В

відвойовувати[відвойо́вувати]

дієслово · [ʋʲidwɔˈjɔwʊʋɐte] · «ВІДВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення4 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія23 форми
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія6 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

відвойо́вувати -ую, -уєш, недок. , відвоюв а ти, - ю ю, - ю єш, док. 1》 перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить. 2》 перех. , перен. Боротьбою, працею, переконуванням і т. ін. домагатися чого-небудь. 3》 тільки док. , неперех. Закінчити, перестати воювати. 4》 тільки док. , перех. Провоювати певний час.

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ВІДВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. що. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить. – За п'ятсот год передніше один пра-пра-пращур-щур парапетів напав на наше царство і одвоював од нас оті землі, поля та сіножаті (І. Нечуй-Левицький); Ярослав і Мстислав в 1031 р. відвоювали Червенські міста, захоплені в 1018 р. Болеславом Хоробрим (з наук. літ.). 2. кого, що, перен. Боротьбою, працею, переконуванням і т. ін. домагатися кого-, чого-небудь. Здоровий поклик до життя, до праці знову відвойовував свої права (Я. Качура); Він посувався [у натовпі] наперед уже повільно, але не відступав, одвойовуючи крок за кроком, щоб дійти до машини (Г. Епік); Ми тут [у Каховці] одвоюємо землю у спеки (В. Бичко); Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе [коханого] відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін); // Повертати, забирати втрачене або належне чому-небудь. Хоча відвоювати 50 % ринку, як це було до впровадження квот, ВАЗам навряд чи вдасться, вийти цього року на 35 % частки українського ринку, схоже, є цілком можливим (з газ.); У червні гривня відвоювала у долара 0,3 % (з газ.). 3. тільки док. Закінчити, перестати воювати. Він мужик, йому земля потрібна, та й відвоював давно, ще на японській війні (І. Цюпа). 4. тільки док., що і без прям. дод., розм. Провоювати певний час; закінчити воювати. Одвоював своє Твердохліб (А. Хижняк).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«відвойовувати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

дієслово · 23 форми · VESUM

Форми
ФормаПозначка
відвойо́вуватимеммайбутній, множина, 1 ос.
відвойо́вуватимемомайбутній, множина, 1 ос.
відвойо́вуватиметемайбутній, множина, 2 ос.
відвойо́вуватимутьмайбутній, множина, 3 ос.
відвойо́вуватимумайбутній, однина, 1 ос.
відвойо́вуватимешмайбутній, однина, 2 ос.
відвойо́вуватимемайбутній, однина, 3 ос.
відвойо́вувано
відвойо́вуймонаказовий, множина, 1 ос.
відвойо́вуйтенаказовий, множина, 2 ос.
відвойо́вуйнаказовий, однина, 2 ос.
відвойо́вуватиінфінітив
відвойо́вуваламинулий, жін.
відвойо́вувавминулий, чол.
відвойо́вуваломинулий, сер.
відвойо́вувалиминулий, множина
відвойо́вуємотеперішній, множина, 1 ос.
відвойо́вуємтеперішній, множина, 1 ос.
відвойо́вуєтетеперішній, множина, 2 ос.
відвойо́вуютьтеперішній, множина, 3 ос.
відвойо́вуютеперішній, однина, 1 ос.
відвойо́вуєштеперішній, однина, 2 ос.
відвойо́вуєтеперішній, однина, 3 ос.
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
відвойовуватьінфінітив

Синоніми та антоніми

Синоніми:
очищати захоплену ворогом територію від противника
ВИЗВОЛЯ́ТИочищати захоплену ворогом територію від противникаЗВІЛЬНЯ́ТИРЯТУВА́ТИви́зволитизвільни́тивідвоюва́ти
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931
…кількох своїх близьких знайомих упекла на Сибір і двох із них розстріляли — наче без Ріточки їх не розстріляли б! Кого тоді лише не розстрілювали! Вона сама ледве вбереглася! — викривши суворою, але справедливою рукою навіть серед своїх друзів — що вдієш, коли доводилося щодня відвойовувати собі місце під сонцем? — ворогів народу, які пізніше, одразу ж після першого слідства, виявилися ще й петлюрівцями, цими найлютішими ворогами єдиного й неділимого Радянського Союзу, що носилися, — як встановили на допиті, — з наміром створити нікому не потрібну самостійну…
literary_fts · e4b5541c_c0032

Джерело: literary_fts

Переклад

відвойовувати
(transitive, military, also figuratively) to reconquer, to regain, to win back

Джерело: dmklinger