віддати[відда́ти]

дієслово · [ʋʲiˈdːate] · «to give back, deliver, return, restore, repay»

✓ Питома українська лексикаCEFR A2Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення3 картки

ПоходженняFrom від- + да́ти, from Proto-Slavic *dati, Proto-Balto-Slavic *dṓˀtei, from Proto-Indo-European *dédeh₃ti.

Морфологія16 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія1 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки9 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс6 модулів

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

відда́ти див. віддавати .

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ВІДДА́ТИ див. віддава́ти .

Етимологія

From від- + да́ти, from Proto-Slavic *dati, Proto-Balto-Slavic *dṓˀtei, from Proto-Indo-European *dédeh₃ti.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

дієслово · 16 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
віддамо́	майбутній, множина, 1 ос.
віддасте́	майбутній, множина, 2 ос.
віддаду́ть	майбутній, множина, 3 ос.
відда́м	майбутній, однина, 1 ос.
віддаси́	майбутній, однина, 2 ос.
віддасиш	майбутній, однина, 2 ос.
відда́сть	майбутній, однина, 3 ос.
ві́ддано
відда́ймо	наказовий, множина, 1 ос.
відда́йте	наказовий, множина, 2 ос.
відда́й	наказовий, однина, 2 ос.
відда́ти	інфінітив
віддала́	минулий, жін.
відда́в	минулий, чол.
віддало́	минулий, сер.
віддали́	минулий, множина

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
віддать	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: відда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Відда́ти, відда́м, віддаси́, відда́сть, віддамо́, віддасте́, віддаду́ть Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

віддавати

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

віддавати / віддати належне кому, чому

Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар); Саме Рильський, звертаючись до образу великого гетьмана України, віддає належне його державному розумові і передбачливості... (С. Крижанівський); Добрий склад виконавців підібрав собі Садовський — треба йому віддати належне (Г. Григор’єв); — Треба віддати йому належне, — каже Віталій.— Анонімки свої він розсилає за власним підписом: “Я, каже, не боюсь, не ховаюсь...” (О. Гончар); Треба, однак, віддати належне й совісті Федора; вона знала міру: закрутить своїм господарем, зажене його в якусь безвихід…

Фразеологічний словник української мови

віддавати (класти, складати) / віддати (скласти) земний (низький, поясний) поклін (уклін) кому і без додатка

Кланятися, поклонятися. Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко); Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко); Пішли усі поклони йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка); Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах); Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко). 2. кому. Схилятися перед ким-, чим-небудь, виявляючи глибоку пошану, повагу. Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю…

Фразеологічний словник

останню сорочку скинути і (та) віддати

Поділитися з ким-небудь усім, що маєш. — Любить жінка, щоб про неї сказали: Он як Андріїха-баба, так от богомільна… І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Г. Хоткевич). останню сорочку віддати. — Я.. мужик, селянин,— ледве чутно пробурмотів полонений. — А батько твій окупантам.. останню сорочку віддає! (О. Довженко).

Фразеологічний словник

віддати / віддавати Богу (Богові) душу

Померти. Одпочивала княжна, Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко); А він Петру не лише викрив негідника, а й труснув його так, що той мало не віддав Богові душу! (М. Чабанівський); — Ти б делікатніше, а то… — посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк); Дивись в обід розгорілося дитя, розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає… (Панас Мирний). віддати душу Богам. Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі Богам (І. Котляревський).

Фразеологічний словник