відділ[ві́дділ]

I в`ідділ -у, ч. 1》 Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками. 2》 Частина установи або підприємства. || Про склад співробітників частини установи, підприємства. || Факультет або частина факультету вищого навчального закладу. || Установа, що самостійно відає певними питаннями, але входить до складу іншої, більшої установи. 3》 Частина приміщення, що має певне призначення. 4》 Частина журналу або газети, присвячена одному колу питань, одній темі. 5》 Самостійна частина якогось вечора, концерту, вистави. 6》 діал. Загін. II відд`іл -у, ч. , заст. Частина виділеного майна, господарства тощо.

ВІДДІ́Л, у, ч., заст. Частина виділеного майна, господарства і т. ін. – Купимо ми ґрунту, хату у садочку; Житимем в одділі, наче у райочку! (Я. Щоголів); Він [Гаврило] уже був чоловіком сімейним і жив на відділі по-сусідськи з батьком (Григір Тютюнник). ВІ́ДДІЛ, у, ч. 1. Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками. – Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі .. залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович); Основна роль у процесах швидкого сприйняття, аналізу, опрацювання інформації і прийняття людиною правильних рішень відводиться вищим відділам центральної нервової системи – корі головного мозку і підкірковим структурам (з наук. літ.); Тіло комах поділяється на три відділи: голову, груди і черевце (з навч. літ.). 2. Частина установи, закладу, підприємства. Директор повернувся до завідувача відділу капітального будівництва (Ю. Шовкопляс); Єдине, чого запрагнув [Бузина], – це перейти у відділ професора Отави (П. Загребельний); Він не матиме ні великих чинів, ні великої слави. У найкращому випадку завідуватиме відділом районної газети (В. Дрозд); // Склад співробітників частини установи, закладу, підприємства. Відділ наукових і керівних кадрів НАН України відзвітував вчасно (з газ.); // Установа, що самостійно відає певними питаннями, але входить до складу іншої, більшої установи. Чепіга взяв трубку, покрутив ручку, попросив відділ освіти (О. Копиленко); Йому доручено організувати відділ охорони здоров'я (Іван Ле). 3. Частина приміщення, що має певне призначення. Роздивляюсь навколо – пасажирів багато .. З-за синього диму в сусіднім одділі блищить на сонці золотисте жіноче волосся (М. Коцюбинський); Вода ринула крізь пробоїни в трюм, у машинний відділ (О. Донченко); Сам я ходив по відділах універмагу й приглядався, як хто купує (Б. Антоненко-Давидович). 4. Частина журналу або газети, присвячена певному колу питань, певній темі; розділ. О. Сава передивлявся тільки єдиний журнал.., та й то не все читав, а тільки той відділ, де писалось про награди [нагороди] (І. Нечуй-Левицький); О. Василь насамперед розгортав одділ хроніки (М. Коцюбинський). 5. Самостійна частина якогось вечора, концерту, вистави. [Саня:] Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників. Насилу вирвалась після першого відділу (Леся Українка); Андрій прийшов до Палацу культури тільки перед початком другого відділу концерту (О. Гуреїв). 6. діал. Загін. І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Дозволь мені з десятитисячним відділом [монголів] іти тухольським шляхом (І. Франко); На село приїхав карний відділ гетьманців (І. Багряний). (1) Ві́дділ ка́дрів – відділ підприємства, установи і т. ін., що відає питаннями прийняття на роботу, звільнення з роботи, фіксуванням посадових переміщень і т. ін. Ми просили Ольгу Павлівну пошукати через відділ кадрів координати баби Зосі, бо їй це простіше (Є. Кононенко); Договір про майнову відповідальність складають у двох примірниках, з яких перший зберігається у відділі кадрів підприємства, установи, організації в особовій справі матеріально відповідальної особи, а другий передається працівникові, який підписав договір (з мови документів); (2) Організаці́йний ві́дділ – структурний підрозділ установи, закладу, підприємства і т. ін., що займається питаннями організації їх діяльності. Організаційні відділи районних державних адміністрацій складають щомісячні плани організаційних заходів (з газ.); (3) Особли́вий ві́дділ, іст. – підрозділ військової контррозвідки Комітету державної безпеки в СРСР. Калинку вже викликали в штаб батальйону і попередили, щоб .. чекав представника особливого відділу (А. Дімаров); Особливий відділ мав широкі повноваження: співробітники за розпорядженням начальника або його помічника мали право здійснювати арешти в установленому законом порядку (з мемуарної літ.); Під час Великої Вітчизняної війни підрозділи особливого відділу діяли при штабах фронтів, армій, дивізій (з мови документів); (4) Політи́чний ві́дділ, іст. – партійно-політичний орган, створений для посилення партійного керівництва і політичної роботи; політвідділ. Секретно-оперативне управління Всеукраїнської надзвичайної комісії проводило боротьбу з політичними партіями й угрупованнями контрреволюційного характеру (політичний відділ) (з наук. літ.); (5) Тре́тій ві́дділ, іст. – заснований Миколою І відділ власної імператорської канцелярії, що став органом політичного розшуку та слідства в царській Росії. До Гатчини він ще тримався, легко прогонив сум, недобрі передчуття і навіть здатний був кепкувати з похмурих церберів, що прагли якнайшвидше привезти й здати його, Шевченка, у Третій відділ (Василь Шевчук).