відкладати[відклада́ти]

відклада́ти - а ю, - а єш, недок. , відкл а сти, -ад у , -ад е ш і діал. відлож и ти, -ож у , - о жиш, док. , перех. 1》 Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2》 Залишати, зберігати що-небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого-небудь. 3》 Переносити на пізніший строк; відстрочувати. 4》 Нести яйця, залишати після себе личинки для продовження покоління. 5》 Утворювати нашарування з розмитих або зруйнованих гірських порід тощо.

ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, рідше ВІДІКЛА́СТИ, відкладу́, відкладе́ш, рідко ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., що. 1. Класти що-небудь убік, окремо від когось, чогось. Учителька відкладає ручку набік, знімає окуляри з очей, ніби краще придивитися хоче (Ірина Вільде); Маляр .. відложив пензлі, випростував крижі і позіхнув (Б. Лепкий); Старий Шумейко відчув, що розмова має бути серйозною, і він, одклавши газету, вже пильніше оглянув Карпа, наказавши йому: – Розповідай! (А. Шиян). 2. Збирати, зберігати що-небудь із певною метою. Вона почала готувати рушники й одкладала зайві гроші на скриню (І. Нечуй-Левицький); – Потихеньку треба готувати вдяганку, сухарі, цукор. Гроші одкладати потроху (О. Бердник); Відложив чи не відложив що на чорну годину, але в шинку, між товаришами, він був пан (І. Франко); // Виділяти, призначати для чого-небудь. Звідси я гадаю виїхати 27 ст. ст., день одкладаю на Венецію і два дні на Відень (М. Коцюбинський). 3. Залишати без використання на певний час. Той, кому тяжко буде прочитати до кінця, може відікласти книжку. Я не ображусь так, як образився б романіст. Значить, іще не час йому читати мої мемуари (Ю. Яновський); – То елліни воюють чи розважаються? – здивувавсь Артабан. – Досі воювали, тепер відклали мечі, а після закінчення ігор знову візьмуться до зброї (І. Білик); Такого білого-білого снігу, мовчазного, теплого і чистого, Павлюк вже давно не бачив. Не втерпів, відіклав свої універсали й вийшов надвір (В. Чемерис). 4. Переносити на пізніший термін; відстрочувати. Не відкладай на завтра, що сьогодні можеш зробить (прислів'я); Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів, ми їх одкладали надалі (С. Васильченко); Я мав зайти до Тамари, але відкладав це з дня на день (Я. Гримайло); Сьогодні мав їхати в Помпею, але відклали на завтра (М. Коцюбинський); [Кречет:] Товаришу Берест, я прошу вас одкласти нашу розмову, я погано себе почуваю (О. Корнійчук). 5. перен. Відмовлятися від чого-небудь, відхиляти щось. Відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови (Біблія. Пер. І. Огієнка). 6. Породжуючи, залишати для виведення потомства (яйця, личинки, ікру і т. ін.). [Хоменко:] Комарик тільки вилітає, то відкладає свої яєчка у цвіт (З. Мороз); Протягом п'яти років у зоопарку самиці австралійського страуса ему відкладали яйця в кінці грудня (з наук.-попул. літ.). 7. Утворювати нашарування з розмитих або зруйнованих порід. Весняні і дощові каламутні потоки з гір збирають .. верхні шари ґрунтів і несуть їх в долину, відкладають на берегах річки (С. Чорнобривець). 8. мат. Відміряючи, відзначати відрізок на прямій. В обох напрямках осей відкладаємо однакове число одиничних відрізків (з наук. літ.). ◇ (1) Відклада́ти / відкла́сти в до́вгий я́щик (у до́вгу шухля́ду) що – зволікати з чим-небудь, затримуючи або переносячи здійснення, виконання його на тривалий, невизначений час. Він не став відкладати здійснення своїх намірів у довгий ящик (П. Загребельний); Якщо держава не відкладатиме в довгу шухляду лібералізацію податкової системи, в економіці нашої країни справи підуть на ліпше (з газ.).