відкриватися[відкрива́тися]

відкрива́тися - а юся, - а єшся, недок. , відкр и тися, - и юся, - и єшся, док. 1》 Розкриваючись, відхиляючись тощо, ставати доступним для проникнення іззовні або виходу назовні. 2》 розм. Те саме, що відчинятися 1). 3》 Ставати доступним, досяжним, можливим для кого-небудь. 4》 Ставати доступним зорові, показуватися. || Виступати, показуватися з-під чого-небудь, що закриває або прикриває. 5》 Ставати відомим, розкриватися (про що-небудь таємне, невідоме, незрозуміле). 6》 Розповідати про себе щиро й відверто; признаватися. 7》 Починати своє існування, діяльність (про установи, підприємства тощо). || Починатися. 8》 Переставати заживати; розходитися (про краї в ранах). 9》 тільки недок. Пас. до відкривати .

ВІДКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. 1. Розкриваючись, відхиляючись і т. ін., ставати відкритим, доступним. Зі скреготом відкривалися залізні днища в шаландах, і ґрунт висипався в море (О. Донченко); * Образно. Відкрились нутрощі людського житла, вперше побачили небо (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що відчиня́тися 1. Радісно назустріч відкривались ворота в кожному дворі (М. Шеремет); Раптом гучно відкрилися двері яснії, І в хатину з дверей промінь білий упав (Леся Українка). 3. Ставати доступним, досяжним, можливим для кого-небудь. Стояв я мовчки... І мені згадалось, Як будувався у війну цей міст. Як нам за ним дорога одкривалась До ще не визволених сіл і міст (Л. Первомайський); [Акіла:] Тепер для вашого сина одкриється вакансія – директора (І. Карпенко-Карий). 4. Ставати доступним зорові; показуватися. Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає. Одкривається вид на шкляну гору (Леся Українка); Звідси, з вікон, відкривався чудовий краєвид на головну алею малого парку (Ю. Смолич); От і шосе скінчилось: одкрилася вузенька зелена прогалина (І. Нечуй-Левицький); Перед очима відкрився ясний і мальовничий обрис Севастополя (В. Кучер); // Виступати з-під чого-небудь, що закриває або прикриває; робитися видимим. Коли Настя лише всміхається, у неї високо відкриваються свіжі червоні ясна (О. Копиленко); З-під єдвабного рядна одкрився сонний юнак (С. Васильченко). 5. Ставати відомим, розкриватися (про що-небудь таємне, невідоме, незрозуміле). Вона із подивом і торжеством .. дивилася за вікно, .. ніби те, що вона бачила там, побачила вперше і не могла раніше роздивитися, оцінити його, і воно відкривалося перед нею новим (Григорій Тютюнник); – Розкажи мені, .. Василю, як се тобі світ відкрився? (Г. Квітка-Основ'яненко); За два тижні вона встигне вивчити Каргата, побачить те, що перед нею не відкрилось сьогодні: його ахіллесову п'яту (Ю. Шовкопляс); Новий відкрився в нього хист, йому сказали: ви ж артист! (П. Дорошко). 6. перен. Розповідати про себе щиро й відверто; признаватися. Правдивим будь – але не всім ти одкривайся (П. Тичина); [Кнуриха:] Чого ти, дочко? Голубко моя, чого ти? Скажи, одкрийся мені. Може, що ти таке учинила (Панас Мирний); Агроном спершу не міг відкритися лікареві, – цьому заважала медсестра, яка готувала інструменти для чергової операції (Д. Бедзик). 7. Починати своє існування, свою діяльність (про установи, підприємства і т. ін.). В аулах відкриваються медичні пункти (О. Донченко); В листі стояло, що “Просвіта” моїх книжок не приймає на продаж, а що хутко одкриється нова книгарня (Леся Українка); // Починати свою роботу. Ось одкрилась і земська рада (Панас Мирний); З'їзд відкрився о десятій ранку в приміщенні міського театру (О. Гончар). 8. Розгортатися, розкриватися (про щось закрите, складене, згорнуте). Ми почали читати з місця, на якому відкрилася книжка (із журн.); // Розкриватися, починати кровоточити (про рану). [Орлюк:] Мені здалося раптом, що в мене відкрились рани (О. Довженко); // Ставати відкритими, розтулятися, розплющуватися (про вуста, очі). Хотіла поглянути – очиці не відкрилися (Марко Вовчок). 9. тільки недок. Пас. до відкрива́ти. Як відомо з практики проведення геологопошукових робіт щодо нафти й газу в Україні, дві третини структур виявляються “порожніми” і тільки в одній третині відкриваються скупчення нафти чи газу (з наук.-попул. літ.).