відкіль
Дані Атласу
Значення
відкіля́.
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відкіль |
Написання і вимова
- Правопис
- відкі́ль прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме)
1. В чому причина, від кого йде щось, чий вплив. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський); — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб).
Фразеологічний словник української мовизвідкіля́ ві́тер
У порозі спинився (Запорожець), саркастично зажмурив око: — Знаю, звідкіля цей вітер... Певне, вже наговорили... Ну і к чорту — плакати не буду (С. Васильченко). 2. На що треба орієнтуватися в своїх діях, поведінці або від кого чи звідки слід чекати чого-небудь. — Попомнуть і вам (піщанам) боки, як подільцям!.. Тоді знатимете: чи живете, чи ні! Побачите... Видно вже, відкіль вітер віє... (Панас Мирний); — Ананя люди знали то ґешефтярем, то слизькоязиким, бо язик і мозок його завжди безпомилково повертали туди, звідки віяв вітер (М. Стельмах). 3.
Фразеологічний словник української мовизі сл. Марі́є
Усталена форма жартівливо-грайливого звертання. — Маріє, звідкіль вітер віє? — зачепив її Гаврилко, смикнувши за кінець хустки (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Відкіль і хто? — відкіль, чи з заходу, чи з сходу? А слідом пес кудлатий та старий.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)