відлуння[відлу́ння]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
відлу́ння -я, с. 1》 Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані; луна. 2》 В обчислювальній техніці – відображення клавіш, що натискуються на клавіатурі, відповідними символами на екрані. 3》 У комп'ютерній графіці – негайне сповіщання оператора графічного термінала про поточні значення. 4》 перен. Відгомін якоїсь події, слави серед людей; відгук.
ВІДЛУ́ННЯ, я, с. 1. Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані; луна. І чути – лине дзвін підків. Відлуння бою, пісню дальню (П. Усенко); За далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння (Ю. Бедзик); * Образно. Урочистими співами [щедрівники] так розгойдали село, що воно й досі не вгамувалося, плеще тихим відлунням щедрівок (І. Цюпа). 2. перен. Відгомін якоїсь події, слави серед людей; відгук. Відлуння слави і неслави Він [поет] чув у звуках кобзарів (М. Рильський); Відлунням стародавніх часів є звичай православних віруючих тримати вдома “незгасні” лампади (з наук.-попул. літ.); // Відгомін, вияв якихось почуттів, думок і т. ін. Намагався [Гриць] спіймати відлуння попередніх роздумів про суть радості (О. Бердник); // Відображення чого-небудь у чомусь. Відлунням стародавнього хреста у колі, що символізував земний і небесний вогонь, є німб із хрестом навколо голови (з наук.-попул. літ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | відлу́ння | відлу́ння |
| Родовий | відлу́ння | відлу́нь |
| Давальний | відлу́нню | відлу́нням |
| Знахідний | відлу́ння | відлу́ння |
| Орудний | відлу́нням | відлу́ннями |
| Місцевий | відлу́нні / відлу́нню | відлу́ннях |
| Кличний | відлу́ння | відлу́ння |
Написання і вимова
- Правопис
- відлу́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…секунду він зневіриться й передумає, хоча в ньому поступово наростала несхильна впевненість, що подібного ніколи не станеться; всі ці вагання, весь цей болючий вир у грудях — лише відлуння страхів і забобонів його попереднього єства, бо в ньому вже шириться дедалі тугішими колами світанкове світло, і від нього колишні уподобання, а з ними й посілості, статки відпада…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 5 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Луна (акустичне явище)
Луна́, відлуння, відгомін — звук, що повернувся до джерела, відбившися від перешкоди, якщо вона сприймається окремо від початкового звуку.