відмежуватися[відмежува́тися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до відмежовуватися / див. відмежовуватися) відмежо́вуватися -уюся, -уєшся, недок. , відмежув а тися, - у юся, - у єшся, док. 1》 Відокремлюватися від чого-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до відмежовувати .
(докон. до відмежовуватися / див. відмежовуватися) ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДМЕЖУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1 . Відокремлюватися, відділятися від кого-, чого-небудь. Волга відмежовувалась від заток вузькою піщаною косою (Ю. Збанацький); Гордієнко з розгону вскочив на край плота, що вже одчалював, і Мале військо одмежовувалося од Полтавської битви іще й жовтуватою стяжкою ріки (Є. Доломан); Ми .. повинні строго окреслити обсяг етнографії як окремої дисципліни, відмежуватись від інших областей [галузей] знання (М. Рильський). 2. тільки недок. Пас. до відмежо́вувати. Західнослов'янські мови жодною ізоглосою на ґрунті дієвідмінювання від інших слов'янських мов не відмежовуються (з наук. літ.); Трудове виховання від експлуатації дитячої праці відмежовується за критеріями безпеки для здоров'я та розвитку дитини (із журн.).
Морфологія
дієслово · 26 форм · VESUM
Інфінітив: відмежува́тися / відмежува́тись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | відмежу́юсь / відмежу́юся | відмежу́ємось / відмежу́ємося / відмежу́ємся |
| 2 особа | відмежу́єшся | відмежу́єтесь / відмежу́єтеся |
| 3 особа | відмежу́ється | відмежу́ються |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Вражало те, що й міліціонери, і сам Рибалко бояться, либонь, Андрія, тримаються супроти нього якось чудно, нашорошено, ніби пильнують його і в той же час намагаються від нього відмежуватися.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger