відмінниця[відмі́нниця]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ВІДМІ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до відмі́нник. Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Л. Дмитерко); Галина – відмінниця, вона завжди дуже добре вчилася, і мама пишалася нею (В. Владко); Мілена всюди була відмінницею і в школі, й в університеті (О. Забужко). (1) Кру́гла відмі́нниця – учениця, яка за п'ятибальною системою оцінювання знань має оцінки “відмінно” з усіх предметів. Уже з третього класу стала Надія Харитонівна Фастівська першою ученицею в школі, круглою відмінницею (В. Козаченко); Дочка – кругла відмінниця, грає на інструменті (О. Гончар).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | відмі́нниця | відмі́нниці |
| Родовий | відмі́нниці | відмі́нниць |
| Давальний | відмі́нниці | відмі́нницям |
| Знахідний | відмі́нницю | відмі́нниць |
| Орудний | відмі́нницею | відмі́нницями |
| Місцевий | відмі́нниці | відмі́нницях |
| Кличний | відмі́ннице | відмі́нниці |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відмі́нниці | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Невже мине час, і вони, її вихованки, теж стануть такими? Інна Ягнич, гордість училища, кругла відмінниця, та ще й поетеса (її пісню виконує самодіяльний хор медичок), з відстороні вглядається в змарніле обличчя наставниці, обличчя, що й фронтові стужі бачило і від москітних жалінь розпухало, та все ж і після всього зберігає в собі якусь майже материнську лагідність.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)