відняти
Дані Атласу
Значення
відніма́ти.
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| віднімем | майбутній, множина, 1 ос. |
| віднімемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| віднімете | майбутній, множина, 2 ос. |
| віднімуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| відніму | майбутній, однина, 1 ос. |
| віднімеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| відніме | майбутній, однина, 3 ос. |
| віднято | |
| віднімім | наказовий, множина, 1 ос. |
| віднімімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| відніміть | наказовий, множина, 2 ос. |
| відніми | наказовий, однина, 2 ос. |
| відняти | інфінітив |
| відняла | минулий, жін. |
| відняв | минулий, чол. |
| відняло | минулий, сер. |
| відняли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| віднять | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- відня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Відня́ти, відніму́, відні́меш, краще вживати відійму́, віді́ймеш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого
1. безос. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін. Біленьке, злегка пойняте загаром, воно (дівча) так невимушено розглядало Данька, що йому притьмом відбирало мову (О. Гончар); Оля ж, видно, всього сподівалась, тільки не того дружнього усміху. Може, через те й мову їй відібрало? (Є. Гуцало); Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень (Ю. Збанацький); — Ні, ні, я точно знаю! — Сидорчук так наполошився, що йому мало не відняло мову (Ю. Бедзик).
Фразеологічний словник української мовиріч відтя́ти
— Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. Мотря повернулася, вийшла (Панас Мирний). 2. Позбавляти кого-небудь здатності говорити. У старої нахабство гостя відібрало мову, вона тільки показувала йому на інший стілець (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…невже я ще подобаюся двадцятилітнім, дивиться, відверто розглядає, гарний хлопчик, тоненький, у вишиванці й джинсах, золоте волосся, глибоко посаджені очі, стрункий, як Бог. Але то вже занадто, паничу, я ж усе-таки з чоловіком їду, він хоч і спить, а проте поруч. Якби мені відняти отих сім років, то я, може, й підтримала б цю гру з тобою — гру поглядів, очей, натяків, ти ж бо красунчик, певно, студентик, не маєш місця, бідацтво, стоїш у проході, нудишся, то й розглядаєш заміжніх жінок, юний Дон Жуан, перелесник, тростиночка, суцільна флейта, мабуть, з…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger