відокремлювати[відокре́млювати]

відокре́млювати -юю, -юєш, недок. , відокр е мити, -млю, -миш; мн. відокр е млять: док. , перех. 1》 Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2》 Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим-небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким-, чим-небудь; розділяти. 3》 Розпізнавати, бачити відмінності між чим-небудь. 4》 Переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь. 5》 грам. Вирізняти другорядні члени речення, вставні слова тощо розділовими знаками на письмі, інтонацією в усній мові.

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОКРЕ́МИТИ, млю, миш; мн. відокре́млять; док. 1. що. Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. При збиранні амаранту на насіння волоті відокремлюють від стебел і просушують, стебла силосують (з наук. літ.); Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавець і зябра (з наук.-попул. літ.); Для того, щоб краще відокремити метал від шкідливих складових частин, до руди почали додавати різні мінерали (з наук.-попул. літ.). 2. що. Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим-небудь. Вусатий рибалка раз за разом черпав підсакою, а решта робітників відокремлювала здорову рибу від хворої (І. Багмут); – Ми ж умовилися, щоб завод відокремити парком (Іван Ле); // Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким-, чим-небудь; розділяти. Від шкільного подвір'я пустир відокремлює лише неглибокий, але довгий ярок (О. Донченко); Поруч із яблунею стояла будова – простий солом'яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси, яка відокремлювала двір од саду (Ю. Яновський); Від .. тих часів, коли я полював там, мене відокремлює не тільки три десятиліття, а й води Київського моря (Б. Антоненко-Давидович); Од дороги його [соснячок] відокремлювала неглибока стара канава, поросла ліщиною і лозами (Ю. Мушкетик). 3. що. Розпізнавати, бачити відмінності між чим-небудь. Публіка часто не вміє відокремлювати роботу художника від роботи режисера (з мемуарної літ.); Хома .. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (О. Гончар); Не тільки техніка кам'яних знарядь дає підстави відокремити нову добу від попередньої (з наук. літ.); Історія запорозьких козаків XVII і XVIII ст. дуже тісно пов'язана з історією Гетьманщини так, що часом складно відокремити одну від другої (з навч. літ.). 4. кого, що. Переривати зв'язок між ким-, чим-небудь; ізолювати. Не можна відокремлювати пожежі, руїни, страждання людей і величезне напруження їх сил у вогні і бурі .. від бажань і завбачень кращого (О. Довженко); Я народився на землі Від батька, що орав ту землю. Ніколи я не відокремлю Себе від хлопської ріллі (Д. Павличко); Не можна відокремити мистецтво від людей (П. Загребельний). 5. що, лінгв. Виділяти другорядні члени речення, вставні слова і т. ін. інтонацією в усній мові та розділовими знаками на письмі. Не слід розглядати як однорідні й відокремлювати комами два однакові формою дієслова, що означають дію та мету її: піду подивлюся, сядьмо поміркуймо тощо (з навч. літ.).