відомий[відо́мий]

відо́мий -а, -е. 1》 Про якого знають; знайомий. || Якого добре знають з певного боку. Від о ма річ — уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно. 2》 Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний. 3》 у знач. ім. від о ме, -мого, с. , мат. Дана величина.

ВІДО́МИЙ, а, е. 1. Про якого знають; знаний, знайомий. Татари злазили вгору добре відомою їм стежкою (М. Коцюбинський); Відомий нам і величезний інтерес до народної творчості (М. Рильський); За ним пішли чередою безліч інших, більших і менших, відомих і безіменних каторжників (І. Багряний); Найбільш відомі ранні землеробські племена на території сучасної України пов'язують з так званою трипільською культурою (з навч. літ.); // Якого добре знають з певного боку. Вештаючись раз по раз по ярмарках, промислуючи [промишляючи] полотнами, став Чіпка відомий на цілий повіт (Панас Мирний); Її [чутку] принесла баба Параска Гришиха.., відома на все село брехуха (І. Нечуй-Левицький); Майор від уланів, відомий в полку рубака, щось їм розказував (Б. Лепкий); Вона ніяк не могла збагнути: чи тільки хизується цей відомий чванько, .. чи хоче на щось поскаржитись? (Б. Антоненко-Давидович); // у знач. ім. відо́ме, мого, с. Те, що добре знають. Покидаю рідне і добре відоме, а натомість чекає мене хоч і рідне, але зовсім невідоме (Ю. Винничук); // мат. Який має встановлене значення. В отриманому рівнянні всі коефіцієнти виражалися через відомі величини (з навч. літ.). 2. Який має популярність, славу; знаменитий, славетний. Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися до професури (М. Коцюбинський); Керував студією відомий письменник (О. Донченко); Музикальність передалася і молодшому Левкові, який згодом став відомим композитором (з наук.-попул. літ.).