відпустка[відпу́стка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
відпу́стка -и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку і т. ін.
ВІДПУ́СТКА, и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку, оздоровлення і т. ін. Виїду до Криворівні і пробуду там до кінця своєї відпустки (М. Коцюбинський); Я маю відпустку на пару тижнів до родини у Вільно (Олесь Досвітній); Якось я приїхав додому у відпустку (Д. Ткач); Охочих провести відпустку серед гарної української природи, в добрих побутових умовах стає дедалі більше (з газ.). (1) Академі́чна відпу́стка – звільнення студента, аспіранта, учня від навчання протягом певного часу через хворобу або з якої-небудь іншої поважної причини. Андрієві дали в інституті на півроку академічну відпустку (Ю. Мушкетик); Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії студентської поліклініки (з наук.-попул. літ.); Бра́ти / взя́ти відпу́стку див. бра́ти; Бра́ти / взя́ти декре́тну відпу́стку див. бра́ти; Іти́ / піти́ у відпу́стку див. іти́. △ (2) Декре́тна відпу́стка – відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами. Сьогодні мій останній робочий день перед декретною відпусткою. Почистила робочий стіл, залагодила всі справи (І. Жиленко); У разі вибору між молодим чоловіком і молодою жінкою роботодавець візьме чоловіка, бо він знає, що жінка з часом піде в декретну відпустку (з наук.-попул. літ.); (3) Професі́йна відпу́стка – встановлена законодавством щорічна чергова відпустка для відпочинку від роботи; профвідпустка. Якраз наспіла професійна відпустка, і начальство підписало його заяву (із журн.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | відпу́стка | відпу́стки |
| Родовий | відпу́стки | відпу́сток |
| Давальний | відпу́стці | відпу́сткам |
| Знахідний | відпу́стку | відпу́стки |
| Орудний | відпу́сткою | відпу́стками |
| Місцевий | відпу́стці | відпу́стках |
| Кличний | відпу́стко | відпу́стки |
Написання і вимова
- Правопис
- відпу́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Відпу́стка, -тки, -тці; -пу́стки, -пу́сток Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- відпу́стка [в'ідпустка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Пароніми
Літературні засвідчення
…дсіла до цих двох. Адже брат їй нічого не сказав про себе, не встиг чи навмисне втаїв, щоб одразу з порога не отьмарити зустріч. І сестра, і всі веселились, вважали — й цього разу відпустка, а він, виходить... списаний, забортний. — Не журись, — зусильно збадьорюючись, мовив Чередниченко до товариша. — Це саме той момент, коли треба вдарити лихом об землю! Кураївка п…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger