відродити[відроди́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до відроджувати / див. відроджувати) відро́джувати -ую, -уєш, недок. , відрод и ти, -одж у , - о диш, док. , перех. 1》 Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. 2》 перен. Відновлювати в пам'яті забуте, минуле і т. ін. 3》 перен. Повертати до нормального стану, надавати сил, бадьорості після душевного занепаду, переживань і т. ін. || Пробудити, пожвавити.
(докон. до відроджувати / див. відроджувати) ВІДРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док. 1. що. Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. Спраглою своєю уявою він уже відроджував поруйноване, зарівнював вирви на ленінградських майданах, вводив пароплави в порт (О. Гончар); Ми, не шкодуючи сил, далі відроджуватимемо наш прекрасний Київ (з газ.); – Фатіх .. спалив Царгород на попіл, щоб відродити його ще прекраснішим (П. Загребельний); Прикарпаття має відродити свою винну культуру (з газ.). 2. що, перен. Відновлювати в пам'яті забуте, минуле і т. ін. [Антей:] Ти все-таки піти на сцену хочеш? .. Може, справді ти можеш відродити для Коринфа святую таємницю Діоніса (Леся Українка); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Яків Македон .. одразу зрозумів цей холодний, підступний намір буржуйки відродити в його серці минуле (А. Шиян). 3. кого, що, перен. Повертати до нормального стану, надавати сил, виводити зі стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду. Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, .. щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); – Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене (Марко Вовчок); // Пробудити, пожвавити. Тарас Шевченко вірив у невичерпні духовні можливості і силу народну, які треба тільки пробудити, покликати до життя, відродити і зрушити (із журн.). 4. кого, бібл. Духовно оживляти грішну людину (про Бога). Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відро́димо | майбутній, множина, 1 ос. |
| відро́дим | майбутній, множина, 1 ос. |
| відро́дите | майбутній, множина, 2 ос. |
| відро́дять | майбутній, множина, 3 ос. |
| відроджу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| відро́диш | майбутній, однина, 2 ос. |
| відро́дить | майбутній, однина, 3 ос. |
| відро́джено | |
| відроді́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| відроді́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| відроді́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| відроди́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| відроди́ти | інфінітив |
| відроди́ла | минулий, жін. |
| відроди́в | минулий, чол. |
| відроди́ло | минулий, сер. |
| відроди́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відро́дить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Так хочеться відродити у своїх віршах ті рідко вживані форми! Але дійсність відображається у мові не у вузькому значенні, а також і в тій мові, яку ми називаємо фольклором.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger