відрізняти[відрізня́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
відрізня́ти і заст. відріжн я ти, - я ю, - я єш, недок. , відрізн и ти, -н ю , -н и ш, док. , перех. 1》 Вирізняти, розпізнавати кого-, що-небудь серед інших за якимись ознаками. 2》 тільки недок. Робити кого-, що-небудь несхожим на інших якимись рисами, ознаками. 3》 Відокремлювати кого-, що-небудь. || перев. док. , заст. Виділити частину майна й землі комусь із членів родини для самостійного господарювання.
ВІДРІЗНЯ́ТИ, заст. ВІДРІЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДРІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. 1 . Виділяти, розпізнавати кого-, що-небудь серед інших за якимись ознаками. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (І. Нечуй-Левицький); Тепер Батура ясно відрізняв обличчя одне від одного (Іван Ле); З дитячих літ нас не дуже привчають цінувати нове, відрізняти старе від нового (Ю. Щербак); Діди сиділи на ній [деревині], схиливши голови, і ледве можна було одрізнити їх од тої темної, зчорнілої маси (М. Коцюбинський); Тим часом хмара насунулась, і так стемніло, що води від землі не відрізниш (О. Донченко). 2. тільки недок. Робити кого-, що-небудь несхожим на інших. Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фарбою, ґанок коло дверей – все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (І. Нечуй-Левицький); Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей (О. Донченко); О. О. Шахматов зазначає, що південноруські говори вже в XI ст. мали риси, що відрізняли їх від інших говорів (з наук. літ.). 3. заст. Відокремлювати, відділяти кого-, що-небудь. Василь прикро подивився, важко і глибоко зітхнув, повернувся і сердитий, лаючись, почав одрізняти своїх овечат (Панас Мирний); // перев. док. Виділити частину майна й землі кому-небудь із членів родини для самостійного господарювання. – Кажи, дочко, свекрові, щоб вас одрізнив, а то ви колись з свекрухою спалите хату, – сказала Довбишка (І. Нечуй-Левицький); Батько ще повесні одрізнив і Микиту і Сашка. По двадцять десятин виділив кожному (А. Головко). ◇ (1) Відрізни́ти Бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. не могти, не вміти і т. ін., зневажл. – розібратися в чому-небудь. Більше Паршецький не слухав високого гостя .. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах. Певно, вважають, що тут сидять одні остолопи, які не вміють відрізнити Божого дару від яєчні (М. Ю. Тарновський).
«відрізняти» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: відрізня́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | відрізня́ю | відрізня́ємо / відрізня́єм |
| 2 особа | відрізня́єш | відрізня́єте |
| 3 особа | відрізня́є | відрізня́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | відрізня́тиму | відрізня́тимем / відрізня́тимемо |
| 2 особа | відрізня́тимеш | відрізня́тимете |
| 3 особа | відрізня́тиме | відрізня́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| відрізня́ть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Стиль і норма
Відрізняти й розрізняти
Ці слова часто плутають і ставлять їх одне замість другого: «Через короткозорість він не може відрізнити літери Н від П»; «Ніч була така темна, що не можна було розрізнити неба від землі». Значення дієслів відрізняти й розрізняти — дуже близькі, але між ними є певна різниця: відр…
Ці слова часто плутають і ставлять їх одне замість другого: «Через короткозорість він не може відрізнити літери Н від П»; «Ніч була така темна, що не можна було розрізнити неба від землі». Значення дієслів відрізняти й розрізняти — дуже близькі, але між ними є певна різниця: відрізняють ті речі й поняття, що дуже далекі одне від одного: «Мова відрізняє людей від інших звірів» (Б. Грінченко); «Тим часом хмара насунулась і так стемніло, що води від землі не відрізниш» (О. Донченко); крім того, дієслово відрізняти означає «відокремлювати частину від цілого»: «Я роблю й маю право на своє добро. Одрізніть нас» (І. Нечуй-Левицький). А розрізняти — це значить «бачити або знаходити відмінність між речами й поняттями, дуже близькими своєю природою»: «Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху» (Ганна Барвінок); «Надворі панувала така темінь, що годі було предмети розрізнити» (О. Кобилянська); крім того, дієслово розрізняти має ще значення «розлучати, розділяти»: «Треба розрізнити парубка та дівку» (Б. Грінченко). З цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було написати: «Не може розрізнити літер»; «Не можна було відрізнити небо від землі».
Літературні засвідчення
З чого почати? Ви будете сміятись, але я скажу так: навчити школярів відрізняти сонети від октав.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger