військовий[військо́ви́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
військо́вий -а, -е. 1》 Стос. до війська. || Прийнятий, установлений у війську, в армії. Військова адміністрація — а) система військово-адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією, яка зайнята в ході воєнних дій. Військова таємниця — відомості військового та військово-промислового характеру, що не підлягають розголошенню, опублікуванню у відкритій пресі і спеціально охороняються державою. Військовий облік — державна система обліку та аналізу наявних у країні призовних та мобілізаційних ресурсів. Військовий округ — див. округ. Військові злочинці — за міжнародним правом – особи, які здійснили злочини проти світу, людства, законів та звичаїв війни. 2》 Стос. до військовослужбовця. Військовий обов'язок. || Власт. військовослужбовцеві. 3》 у знач. ім. військове, -вого, с. Одяг і спорядження військовослужбовця. 4》 у знач. ім. військовий, -вого, ч. Те саме, що військовослужбовець.
ВІЙСЬКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до війська. За Россю почувся військовий оркестр (І. Нечуй-Левицький); Пройшов військовий поїзд і не спинився (Л. Смілянський); Скіфія змогла відбити військовий похід перського царя Дарія, створити високу унікальну культуру (з наук. літ.); // Прийнятий, установлений у війську, в армії. Військове правило велить йому [дозорцеві] в разі опору навіть .. вживати [зброю] (І. Франко). 2. Стос. до військовослужбовця. Людина була в військовій уніформі, а ті, що підходили за нею, були добре озброєні: шестеро автоматників із “фінками” напоготові (І. Багряний); Військовий обов'язок; // Власт. військовослужбовцеві. Ось він [полковник] поздоровляє Надю, таким певним голосом, з таким штучним військовим поклоном (Леся Українка); Горілий мав високий зріст і струнку, військову виправку (О. Десняк). 3. у знач. ім. військо́ве, вого, с. Одяг і спорядження військовослужбовця. Вони повернулися разом з Валюшкою – обоє вже у військовому (Ю. Яновський). 4. у знач. ім. військо́вий, вого, ч. Те саме, що військовослужбо́вець. Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (М. Коцюбинський); Поруч з генералом стояв ще якийсь військовий у довгій бурці (Іван Ле і О. Левада).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| військо́ві́й | жін., давальний |
| військо́ва́ | жін., кличний |
| військо́ві́й | жін., місцевий |
| військо́ва́ | жін., називний |
| військо́во́ю | жін., орудний |
| військо́во́ї | жін., родовий |
| військо́ву́ | жін., знахідний |
| військо́во́му | чол., давальний |
| військо́ви́й | чол., кличний |
| військо́ві́м | чол., місцевий |
| військо́во́му | чол., місцевий |
| військо́ви́й | чол., називний |
| військо́ви́м | чол., орудний |
| військо́во́го | чол., родовий |
| військо́во́го | чол., знахідний |
| військо́ви́й | чол., знахідний |
| військо́во́му | сер., давальний |
| військо́ве́ | сер., кличний |
| військо́ві́м | сер., місцевий |
| військо́во́му | сер., місцевий |
| військо́ве́ | сер., називний |
| військо́ви́м | сер., орудний |
| військо́во́го | сер., родовий |
| військо́ве́ | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| військовая | жін., кличний |
| військовая | жін., називний |
| військовую | жін., знахідний |
| військовеє | сер., кличний |
| військовеє | сер., називний |
| військовеє | сер., знахідний |
| військовії | множина, кличний |
| військовії | множина, називний |
| військовії | множина, знахідний |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| військові | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- військо́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Військо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Пароніми
Стиль і норма
Військовий і воєнний
Слова військовий і воєнний є в українській мові, але означають вони не одне й те ж, тому, мабуть, і трапляються часто помилки, коли їх ставлять не там, де треба, наприклад: «На колгоспному святі врожаю були й представники воєнної частини»; «Мій батько за часів військового комуніз…
Слова військовий і воєнний є в українській мові, але означають вони не одне й те ж, тому, мабуть, і трапляються часто помилки, коли їх ставлять не там, де треба, наприклад: «На колгоспному святі врожаю були й представники воєнної частини»; «Мій батько за часів військового комунізму був ще студентом». Прикметник військовий позначає те, що стосується війська: військова служба, військовий суд, військова частина тощо, наприклад: «У хату вступив гість... військовий лікар» (М. Коцюбинський). Але те, що походить від слова війна, українською мовою — воєнний: воєнна перемога, воєнна поразка, воєнний час тощо, наприклад: «Мир! Завойовано змогу мирно жити, не буде ще однієї воєнної зими» (О. Гончар); «Я згадую тяжкі воєнні дні, коли на нас фашистська йшла навала» (І. Нехода). Отож, у двох перших фразах треба було написати: «були й повноважні військової частини», «за часів воєнного комунізму».
Літературні засвідчення
…ча стільки часу тратимо?! Подумаєш, суперзірка поетична! Ти мені краще скажи, як твоєї мами дівоче прізвище? Так і так, відповідаю. Так ось тобі твій Другий дід, мамин батько, теж військовий злочинець, у каральних операціях брав участь і живий-здоровий, досі ще живий, і в гостя х ти у нього двічі на місяць буваєш, враже поріддя! А тоді — фотографія на стіл, перед мої…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Військовослужбовець
Військовослужбо́вець, військови́к, військо́вий — людина, що служить у Збройних силах країни.