вікінг
Дані Атласу
Значення
Морський воїн давньої Скандінавії. Колись: вікінги та нормани далекі пінили моря, — тепер: крізь синяву туманну огні дредноутів горять (Сос., І, 1957, 312); *Образно. І він, вік...
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вікінг | вікінги |
| Родовий | вікінга | вікінгів |
| Давальний | вікінгові / вікінгу | вікінгам |
| Знахідний | вікінга | вікінгів |
| Орудний | вікінгом | вікінгами |
| Місцевий | вікінгові / вікінгу | вікінгах |
| Кличний | вікінгу | вікінги |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| вікінги | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- ві́кінг іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Літературні засвідчення
І він, вікінг двадцятого віку, поведе їх назустріч славі, звитягам, тріумфам, перед якими померкнуть подвиги його предків.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Вікінги
Ві́кінги — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі Скандинавії. Справили значний вплив на хід європейської історії. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Київську Русь тощо.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8