вік[ві́к]

-у, ч. 1》 Тривалість життя людини, тварини, рослини. || Період, ступінь у рості, розвитку людини; літа. || Відрізок життя людини від зрілого періоду до смерті. Біологічний вік — вік, що визначається залежно від стану обмінних, структурних, функціональних, регуляторних особливостей і пристосувальних можливостей організму. Освітній вік — рівень розвитку навчальних умінь, який визначається стандартизованими тестами. Розумовий вік — рівень розумового розвитку, який визначається за допомогою тесту інтелекту. Технічний вік обладнання — строк від моменту початку випуску даної моделі. Фізичний (фактичний) вік обладнання — строк від моменту придбання чи установки обладнання. Фізіологічний вік — вік людини, що виражається в поняттях рівня фізіологічного розвитку. Хронологічний вік — час, що минув від народження. Віку доживати — жити останній відрізок життя (зазвичай про стару людину). 2》 Те саме, що сторіччя. 3》 з означ. Період часу, виокремлений за певними ознаками; епоха. Середні віки. || Відрізок часу, який відповідає геологічному ярусові Землі. 4》 розм. Надзвичайно довгий час; вічність. На віки вічні — назавжди. 5》 у знач. присл. Надзвичайно довго; завжди.

ВІК, у, ч. 1. Тривалість життя людини, тварини, рослини. Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити (І. Котляревський); Єдине, що від нас іще залежить, – Принаймні вік прожити як належить (Л. Костенко); // Тривалість життя людини, тварини, рослини на певний момент. Довгалюк жалкував, що з його віком та професією він не може взяти безпосередньої участі в війні (М. Трублаїні); Дівчата йому подобались із самого малечку, але з певного віку Сашко з ними близько не товаришував. Не складалось (Ю. Покальчук); Композитор, піаніст, диригент і органіст Фелікс Мендельсон захворів на інсульт і помер у віці 38 років (з наук. літ.); На підготовчому відділенні ліцею навчаються 300 дітей віком від 6 до 14 років (з публіц. літ.); // Період, ступінь у розвитку людини; літа. Судді тебе й закони зап'ятнали, Тюрма підтяла вік твій молодий (І. Франко); Стефанія не пам'ятає, щоби плакала. Принаймні в дорослому віці (І. Білик); Багато дослідників відзначає, що юнацький вік – це період найбільш інтенсивного творчого дозрівання особистості (з наук. літ.); // Відрізок життя людини від зрілого періоду до смерті. Вибирай жінку на весь вік (прислів'я). 2. Те саме, що сторі́ччя. Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (І. Нечуй-Левицький); Заговорив Вадим, прокидаючись, тихо: – Так, Маріє, і я люблю твою любов. Але я дивлюсь на нашу сучасність з ХХV віку, коли наша сучасність сива (М. Хвильовий); Я пишу. Підо мною в генераловій квартирі дзвонять куранти, немов з далечі віків: мірно, журно, елегійно (М. Куліш); В палаці посеред лісу лежить царівна, яка спить уже багато віків (О. Бердник). 3. з означ. Період часу, який виділяється за певними ознаками; епоха. Були віки Троянові, Літа Ярослава, Були бійки і Олега, Сина Святослава (С. Руданський); В пісок я хочу голову сховати, Щоб лиш того не бачити й не знати. Та не ховаю. Бачу аж до дна Цей вік, що поробив нас жебраками (Д. Павличко); Людина славна бути може І дбать про нігті разом з тим: Хто вік сучасний переможе? Царює звичай над усім (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); // Відрізок часу, який відповідає геологічному ярусові Землі. Геологічний вік порід. 4. розм. Надзвичайно довгий час; вічність. Сьогоднішній вечір їй віком здався (Панас Мирний); Вік проживеш і не забудеш за цю пишну картину, як часом ніколи не забувається дивно гарний сон. Сонце вдарило з-за лісу червоним промінням на київські гори. Широка зелена Оболонь і Поділ вкрились тінню й потемнішали (І. Нечуй-Левицький); Він нас учив найглибше поважати Святиню роботящої руки, – І увійшов наш Янка [Купала] у віки, Як образ Білорусії крилатий (М. Рильський); Два роки всього прожив Гордій з мачухою, здавалося ж – віки (Є. Кротевич). 5. у знач. присл. Надзвичайно довго; завжди. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т. Шевченко); Лежить він на рідному полі віки, Шумлять над ним трави і квітнуть квітки. Він бачить, як правнук за плугом іде, Як повно буяє життя молоде (О. Олесь). (1) Бальза́ківський вік – вік жінки від 30 до 40 років (за іменем французького письменника XIX ст. Оноре де Бальзака, у творах якого більшість героїнь такого віку). Вам доводилось чути розмову двох дам бальзаківського віку? (І. Кулик); Що за дурниця вживати визначення “бальзаківський вік” для жінок після тридцяти років? (О. Іваненко); (2) Біологі́чний вік – вік, що визначається залежно від стану обмінних, структурних, функціональних, регуляторних особливостей і пристосувальних можливостей організму. – Все-таки ваш біологічний вік, молодий чоловіче, накладає свій відбиток на думки (М. Малиновська); Якщо біологічний вік значно випереджає хронологічний, це свідчить про передчасне старіння (з наук.-попул. літ.); Віджива́ти / віджи́ти своє́ (свій вік) див. віджива́ти; Вік здівува́ти див. здівува́ти; Закі́нчи́ти [своє́ земне́] життя́ (свій вік) див. закі́нчувати; Занапаща́ти (запропаща́ти, перево́дити) / занапасти́ти (запропасти́ти, перевести́) життя́ (вік, до́лю і т. ін.) див. занапаща́ти; На зла́мі вікі́в (столі́ть, епо́х і т. ін.) див. злам; (3) Працезда́тний вік – період у житті людини, коли вона здатна працювати. Дітей мали [батьки] багато – чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишилося двоє – я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягнувши працездатного віку (О. Довженко); (4) Сере́днього ві́ку – уже немолодий, але ще не похилого віку. Коли ж гляне [Петро] – іде супротив його [нього] од хати середнього віку чоловік (П. Куліш); Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Леся Українка); (5) У пова́жнім (пова́жному) ві́ці <�Пова́жного ві́ку> <�Пова́жний ві́ком> – не зовсім, не дуже старий. На задніх лавах було тихо. Там сиділи [люди] поважні віком (Ю. Смолич); За великим столом серед людей поважного віку сиділа Феня і механік МТС Сашко Гомін (М. Циба); Недарма ж у поважному віці люди найбільше цінують спогади про дитинство і юність (із журн.); (6) У похи́лім (похи́лому) ві́ці <�Похи́лого ві́ку> <�Похи́лий ві́ком (літа́ми)> – старий.…