вільха[ві́льха]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ві́льха -и, ж. Листяне вологолюбне дерево або кущ родини березових.
ВІ́ЛЬХА, и, ж. Листяне вологолюбне дерево або кущ родини березових; вільшина. Верхи вільх та верб у лузі горіли червоним світлом (І. Нечуй-Левицький); Вільха, кущі бузини щільно тулились до його [будинку], по стінах вився дикий хміль (С. Васильченко); Вільха належним чином не оцінена ні наукою, ні господарською практикою, хоч за спектром можливостей вона не поступається перед представниками цінних порід (з наук.-попул. літ.); У понижених місцях балок росте окремими групами чорна, або клейка, вільха (з наук.-попул. літ.).
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 398
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ві́льха | ві́льхи |
| Родовий | ві́льхи | вільх |
| Давальний | ві́льсі | ві́льхам |
| Знахідний | ві́льху | ві́льхи |
| Орудний | ві́льхою | ві́льхами |
| Місцевий | ві́льсі | ві́льхах |
| Кличний | ві́льхо | ві́льхи |
Написання і вимова
- Правопис
- ві́льха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ві́льха, -хи, -сі; ві́льхи, вільх Правописний словник Голоскевича (1929)
Літературні засвідчення
…сандро Василівно! Пауза. Музика. Вечоріє. Мічурін і Олександра Василівна на сцені біля молодої яблуні. Який убогий, жалюгідний світ! Як я ненавиджу мізерність і розумову бідність. Вільха, осика, ялина, верба — куди не гляну, все не так, усе не людське — боже! (Підходить до яблуні). Яблуне, яблуне, що ж нам робити?.. В холодній сліпоті споконвіку застигла величезна…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger