вінчання[вінча́ння]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
вінча́ння -я, с. Здійснення шлюбного церковного обряду.
ВІНЧА́ННЯ, я, с. 1 . Здійснення шлюбного церковного обряду. В неділю після вінчання йшла з церкви Нимидора.., весела й щаслива (І. Нечуй-Левицький); Вінчання спізнилося о цілі [аж на] дві години. Замість пів до восьмої, щось аж по десятій рушив похід до церкви (Б. Лепкий); [Шумейко:] А пам'ятаєте, як я у вас за боярина був та попові не додав карбованця за вінчання? (І. Микитенко); Вдруге в житті надягала Євпраксія урочисті шати імператриці .. Вперше це було перед вінчанням у Кельні і ось тепер, коли відважилася вбратися так, щоб здобути собі волю (П. Загребельний); Таїнство вінчання. 2. Коронування (про монарха). Макарію, очевидно, належала думка про вінчання на царство молодого Івана (з навч. літ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | вінча́ння | вінча́ння |
| Родовий | вінча́ння | вінча́нь |
| Давальний | вінча́нню | вінча́нням |
| Знахідний | вінча́ння | вінча́ння |
| Орудний | вінча́нням | вінча́ннями |
| Місцевий | вінча́нні / вінча́нню | вінча́ннях |
| Кличний | вінча́ння | вінча́ння |
Написання і вимова
- Правопис
- вінча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ві́нча́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…малярії й поранення в голову пробував сікатися до Кадила) таки побоявся, ану ж його побачать і пришиють зв'язки з буржуазною контрреволюцією? Та й справді, куди там до церковного вінчання, навіть потайки, навіть лише при двох свідках, коли самовпевнені кислоокі молодики з незмінної тічки мороку, що їх так щедро плодить безправ'я усіх віків і народів, не утруднюючи…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)